Колишній військовий прокурор позивається до ЗМІ через публікації про справу НАБУ
Дмитро Борзих, екс-заступник головного військового прокурора та підозрюваний у справі Національного антикорупційного бюро (НАБУ), звернувся до Печерського районного суду Києва з позовом проти видання ZN.UA та журналістки Інни Ведернікової. Ініціатива пов’язана з низкою публікацій, які, на думку позивача, містять недостовірну інформацію.
Що саме оскаржує Дмитро Борзих?
Позивач вимагає визнати недостовірними матеріали з розслідування «Справа адвокатів-хакерів. Як НАБУ виявило паразитів» та наступні публікації, у яких його ім’я фігурує як підозрюваного. Особливе обурення викликає факт оприлюднення імені до того, як обвинувальний вирок набув чинності.
До вимог позову також входить:
- стягнення судових витрат майже на 800 тисяч гривень;
- окремо 300 тисяч гривень як компенсація за правову допомогу.
Позиція редакції та юридична підтримка
Адвокати видання ZN.UA підтвердили інформацію, що Борзих дійсно має статус підозрюваного, що підтверджено в НАБУ. Представник медіа, Євген Воробйов, назвав позов потенційним прикладом SLAPP — стратегічного судового позову, який використовується для тиску на журналістів через суд і великі фінансові претензії.
Значення цього випадку для медіаспільноти
Редакція ZN.UA наголошує, що справа не лише про індивідуальний конфлікт, а про фундаментальне право медіа інформувати суспільство про справи топкорупції та осіб, які у них фігурують.
Журналісти вказують на суперечності в чинному законодавстві:
- За Ч. 4 ст. 296 Цивільного кодексу України розголошувати ім’я підозрюваного можна лише за його згодою.
- Верховний Суд у 2025 році підтвердив таке буквальне тлумачення.
- Європейські стандарти, навпаки, допускають публікації імен підозрюваних заради свободи слова і суспільного інтересу.
Які ризики передбачають журналісти?
Якщо заборонити публікації імен, які залучені в корупційних справах, суспільство втратить можливість контролювати процеси розслідування і притягнення до відповідальності. У випадку неефективної роботи правоохоронних органів і можливих зловживань адвокатами, це може призвести до
:
- затягування справ;
- закриття процесів через сплив строків давності;
- уникнення відповідальності корупційними фігурантами.
Таким чином, ця ситуація є викликом не лише для ZN.UA, а й для всього медіасектору та громадянського суспільства.
Що далі поточним позовом?
Перше засідання по справі призначене на 10 серпня. У медіа наголошують, що будуть відстоювати право називати суспільно значущі факти й осіб, яких вони стосуються. «Право суспільства знати» залишається у центрі позиції редакції.
Фото: ZN.UA
