Близько сотні білоруських журналістів оголошені у міжнародний розшук — кадри пручаються тиску
Незважаючи на жорсткі репресії і переслідування, незалежні медіа Білорусі продовжують підтримувати зв’язок зі своєю аудиторією. В цьому значну роль відіграють соціальні мережі і нові формати контенту.
Ситуація з медійниками в Білорусі
У країні залишається критична ситуація з дотриманням прав журналістів. Понад 20 представників медіасфери утримуються за ґратами, а близько сотні журналістів занесені до списків міжнародного розшуку. Цю інформацію під час конференції «Нова Білорусь» у Варшаві надав голова Білоруської асоціації журналістів Андрій Бастунець.
Тиск не вщухає і над родинами журналістів, які були змушені покинути країну. Лише за останні тижні офіційні силові структури провели не менше 15 обшуків та вимагали зразки генетичного матеріалу у близьких медійників.
Правовий вакуум і боротьба медіа
Варто зазначити, що в Білорусі майже всі незалежні ЗМІ, а також сама БАЖ, визнані «екстремістськими формуваннями». Це створює серйозний правовий вакуум. Разом з тим, Андрій Бастунець переконаний: тиск діє тільки на ті медіа, що чинять опір. Репресії, попри їх масштабність, свідчать про незламність та вагомий вплив білоруського медіасектору.
Фізична дистанція редакцій та обмеження свободи преси не заважають підтримувати тісний контакт із читацькою аудиторією.
Незалежні медіа у інформаційному просторі Білорусі
Медіаексперт Павлюк Биковський презентував дослідження «Прес-клубу», що демонструє стійкість незалежних ЗМІ в країні. Ось кілька ключових фактів:
- 31,9% білорусів у віці 18–65 років підтверджують контакт з незалежними інформаційними ресурсами;
- Формати коротких відео, зокрема на YouTube Shorts і TikTok, активно допомагають медіа розширювати охоплення аудиторії;
- Завдяки алгоритмам соцмереж, користувачі отримують новини, навіть не підписуючись на позначені як «екстремістські» аккаунти.
За даними експерта, 13 провідних редакцій керують більше ніж 133 акаунтами на шести платформах, використовуючи альтернативні канали для безпеки своєї аудиторії.
Інформованість і позиції аудиторії
Результати опитувань свідчать: лояльна аудиторія незалежних ЗМІ краще обізнана про важливі події, як-от збиття безпілотників на білоруській території чи польоти повітряних куль у напрямку Литви. Також:
- 92% прихильників незалежних медіа виступають проти війни;
- Серед лояльних державним медіа — 67% підтримують військовий конфлікт;
- Лише 4% прихильників державних ЗМІ вважають, що країна рухається невірним шляхом.
На думку Павлюка Биковського, висока популярність деяких державних каналів ще не означає довіру до них. Така інформація використовується здебільшого для побутових цілей, а не для ухвалення важливих рішень.
Заклики до модернізації та підтримки
Засновник проєкту NEXTA Степан Пуціл звернув увагу медійників на потребу виходу за межі звичних платформ та освоєння нових форматів, адже аудиторія активно переходить у соціальні мережі. NEXTA Live, наприклад, вже випереджає за кількістю переглядів російські канали «Дождь» і «Ходорковський Live».
Під час дискусії звучали такі пропозиції:
- Активніше підтримувати білоруські незалежні медіа з боку демократичних сил;
- Вирішувати проблему зосередження ресурсів та уваги на більш фінансово забезпечених російських ліберальних ЗМІ (їхній бюджет близько 40 млн доларів, у порівнянні з 15–16 млн у всього білоруського сектору);
- Насамперед фокусуватися на підтримці локального контенту, який є ключем до збереження інформаційної безпеки регіону.
За словами Павлюка Биковського, споживання російського контенту призводить до зсунутих пріоритетів у сприйнятті інформації. Часто люди більше знають про політичні події в Росії, ніж про актуальні проблеми Білорусі і діяльність її лідерів.
Колективні зусилля на захист інформаційної свободи
Експерти підкреслюють, що підтримка білоруських медіа — це не лише вклад у їхнє виживання, а й стратегічна інвестиція в інформаційну безпеку всього регіону. Це єдиний шлях зберегти національну ідентичність і свободу слова для білоруського народу.
Міжнародна увага та підтримка
У своїй скарзі організація RSF передала Міжнародному кримінальному суду (МКС) конкретні докази та статистику, зібрані спільно з Білоруською асоціацією журналістів. Вони наглядно демонструють систематичний, організований державою напад на медійників, що має ознаки кримінальних злочинів.
На головному фото: голова БАЖ Андрій Бастунець і медіаексперт Павлюк Биковський на конференції «Нова Білорусь» у Варшаві. Фото: LookByMedia
