- «Тисячовесна»: як українська культура отримує шанс на масштабне визнання
- Старт фінального етапу ініціативи в Івано-Франківську
- Що очікують від проєкту та критерії успіху
- Довготривалість і циклічність «Тисячовесни»
- Повернення інвестицій у бюджет держави
- Ризики і стратегії їх мінімізації
- Міжнародна складова та промоція
- Підтримка та гарантії для творчих команд
- Правила оскарження та розподіл невикористаних коштів
- Плани на майбутнє та масштабування
«Тисячовесна»: як українська культура отримує шанс на масштабне визнання
Віцепрем’єрка з гуманітарної політики та міністерка культури України Тетяна Бережна впевнена: програма «Тисячовесна» має стати потужною та системною інвестицією у розвиток української культури та її міжнародну представницю.
Старт фінального етапу ініціативи в Івано-Франківську
З 12 по 16 серпня в Івано-Франківську тривають пітчинги в рамках національної ініціативи «Тисячовесна». Учасники презентують свої проєкти перед експертною комісією, яка сформує рейтинг переможців. Їхня кількість залежить від голосування фахівців, а після включення в автоматизовану систему формується бюджет на реалізацію найперспективніших ініціатив.
«Експерти зможуть переглянути свої рішення і виступити зі фінальним словом, адже кожен бере на себе відповідальність за ухвалене рішення», — відзначає Тетяна Бережна.
Що очікують від проєкту та критерії успіху
Міністерка поділилася планами щодо майбутньої співпраці з митцями і ключовими очікуваннями від проєкту:
- створення нових партнерств і креативних ідей;
- відбір проєктів, які мають неабияку цінність для розвитку культури;
- популяризація української культури за кордоном;
- реалізація високоякісного контенту, що побачить широка аудиторія.
Оцінка результатів буде здійснюватися за трьома основними індикаторами:
- охоплення аудиторії в Україні (кількість переглядів, прослуховувань, відвідувань);
- розвиток індустрії, зокрема створення робочих місць і збільшення податкових надходжень;
- вплив на свідомість українців через популяризацію якісного культурного продукту, що здатен змінити споживання російського контенту (зараз він залишається домінуючим для 71% населення).
Довготривалість і циклічність «Тисячовесни»
Державні інвестиції у культуру — це марафон, а не спринт. Культурні твори, які відомі десятиліттями, показують, наскільки важливими є глибокі сенси та зміст. «Тисячовесна» дасть змогу створити фільми, виставки й серіали, які залишаться актуальними на роки вперед і формуватимуть національну ідентичність для нинішнього та майбутніх поколінь.
Перші готові продукти — аудіовізуальні шоу і відеоконтент для соцмереж — з’являться вже наприкінці року, а інші частини проєктів можуть тривати до 2028 року. Циклічність програми передбачає, що одразу після старту «Тисячовесни-2026» почнеться підготовка до сезону 2027-го, де будуть нові формати, включно з книжками та онлайн-іграми.
Повернення інвестицій у бюджет держави
Учасники, які отримають підтримку, зобов’язані повертати частину прибутку для реінвестування у культуру. Цей механізм відомий як:
- не менше 50% від прибутку комерційних проєктів;
- умови повернення регулюються договірно та застосовуються до переданих майнових прав;
- для некомерційних культурних ініціатив повернення не є обов’язковим.
Це гарантує сталий розвиток і можливість подальшого масштабування програми.
Ризики і стратегії їх мінімізації
1. Відбір на ранніх етапах допоміг відібрати лише команди з реальною спроможністю виконати проєкти.
2. Однак через стан війни можливі форс-мажори, які можуть впливати на виробництво.
3. Правила побудовані так, щоб максимально зменшити ці ризики.
Ключова мета — створення культурного продукту, який буде тепло прийнятий не лише в Україні, а й на міжнародних майданчиках.
Міжнародна складова та промоція
«Тисячовесна» ставить собі за мету не лише внутрішнє визнання проєктів, а й їх експортування через такі кроки:
- залучення закордонних експертів для відбору проєктів з експортним потенціалом;
- участь України у престижних світових заходах (Венеційська бієнале, кінофестивалі, Світовий економічний форум, Мюнхенська безпекова конференція тощо);
- співпраця з українськими посольствами та промоутерськими командами за кордоном;
- створення культури, яка допомагає формувати позитивний міжнародний імідж України.
Інвестиції міжнародних партнерів, хоч і розподіляються загально, суттєво підтримують ініціативу «Тисячовесна» вже сьогодні й надалі.
Підтримка та гарантії для творчих команд
Команди, які працюють над проєктами, отримують статус важливих для економіки підприємств, а це означає бронювання працівників і можливість безперервної діяльності навіть у складних умовах. При цьому:
- державне фінансування можна використовувати на просування і дистрибуцію;
- в проєкти закладаються кошти на рекламні кампанії;
- додаткова допомога від міністерства зі сприянням на міжнародних платформах.
Особливих преференцій для бізнесу, який розповсюджує культуру, не передбачено — найкращі проєкти будуть успішними самі по собі.
Правила оскарження та розподіл невикористаних коштів
Специфічна процедура оскарження результатів відсутня, але діють загальні юридичні норми. У разі відмови переможця від укладення договору чи неповного виконання зобов’язань:
- передоплата повертається;
- залишок бюджету може бути перерасподілений на інші проєкти;
- конкурсні комісії повторно розглядають заявки у межах наявного ресурсу.
Плани на майбутнє та масштабування
Команда вже збирає пропозиції від учасників та експертів, аби удосконалити критерії відбору.
Наступний сезон «Тисячовесни-2027» включатиме нові види культурних продуктів, серед яких книговидання, а також жорсткіший конкурсний відбір.
За словами Тетяни Бережної, сьогоднішні 4 мільярди гривень — це лише початок, і дуже хочеться, щоб у найближчі роки фінансування значно зросло. Вона наголосила на тому, що бюджет культури має бути співмірним із викликами, які стоять перед Україною, і навіть порівнятися з державними видатками агресора.
Для цього важливо, щоб українська культура не сприймалася як «залишкова» сфера, а була такою ж пріоритетною, як освіта і медицина, адже це складова національної безпеки і ідентичності.
Матеріал підготовлено за підтримки Норвезького Гельсінського комітету і фінансування Норвезького агентства з розвитку співробітництва (NORAD).


