Юлія Діденко, «Новини Донбасу»: «Кожного дня в Google Analytics відстежую Донецьк»

Юлія Діденко про «Новини Донбасу»: Повернення, кіберзахист і життя в окупації

Юлія Діденко, шеф-редакторка «Новин Донбасу», поділилася з нами про те, як команда медіа бореться з наслідками кібератак, зберігає зв’язок із читачами на окупованих територіях та яку роль відіграють медіа в об’єднанні українців з різними історіями війни.

Відновлення після кібератак і нові виклики безпеки

У березні 2026 року «Новини Донбасу» зазнали масштабної кібератаки, що спричинила пошкодження сайту та архіву. З того часу команда не лише реставрувала онлайн-ресурс, а й запровадила потужні заходи кіберзахисту. Основні кроки:

• Перехід з кастомної CMS на WordPress з підтримкою профільної команди безпеки.
• Співпраця з експертами Цифролаби, які допомогли виявити й усунути уразливі моменти.
• Участь у благодійній програмі Galileo від Cloudflare для захисту від DDoS-атак.

Кібератаки тривали навіть після першого інциденту, однак завдяки новим заходам вдається нейтралізувати загрози в режимі реального часу. Процес розробки цілісної Політики кібербезпеки триває, і команда рухається вперед з максимальним фокусом на безпеку.

Кібератакують, але хто стоїть за цим?

Ім’я відомої групи «КіберСерп» залишається загадкою, проте існують докази продажу секретних експлойтів російським організаціям. Google виявив шкідливий JavaScript, що потрапляв на українські сайти та цілеспрямовано впливав на користувачів iPhone. Дослідники пов’язують це зі шпигунською організацією UNC6353, йдеться про обережні припущення, а не остаточні докази.

Що залишилось у складі архіву?

В результаті атаки загальний архів зазнав значних пошкоджень, однак вдалося відновити матеріали за 2025–2026 роки і частково 2024-го. Найбільше проблем із відновленням викликали зображення — фото, інфографіка часто були пошкоджені або загублені.

Команда готується очищати архів до 2016 року, проте це послідовний і дорогий процес. Наразі подано заявку на грант від «Репортерів без кордонів», що допоможе у відновленні повноцінної історії видання.

Контакт з аудиторією на окупованих територіях

Відстежувати трафік із окупації складно через VPN та географічні заміни, однак Google Analytics фіксує відвідувачів із Донбасу, Луганська, Мелітополя і навіть Ростовської області й інших російських регіонів. Найбільш чіткі дані отримують із TikTok — до 20% глядачів можуть бути саме з окупованих територій.

Для безпечного зв’язку з читачами створено анонімний телеграм-чат-бот, куди надходять запити від людей, які потребують допомоги, зокрема у виїзді з окупації:

1. Обмін корисною інформацією, алгоритмами та контактами організацій.
2. Підтримка в екстрених ситуаціях.
3. Надання надії та допомога у складних обставинах.

Який контент цікавить і як його поширюють?

Тематика в основному зосереджена на реаліях життя у окупації: проблеми водопостачання, «віджим» майна, закриття шахт, екологічні кризи, які хвилюють і мешканців окупованих територій, і переселенців, і українців загалом.

Для дистрибуції найбільш ефективними каналами є Telegram та TikTok, попри всі обмеження і цензуру з боку окупаційної влади. Facebook також дає певний відсоток переглядів із окупованих міст. Відеопродукція доповнюється дублюванням аудіодоріжок на ютуб-каналі, що дозволяє вибирати мову перегляду — українську чи російську.

Крім того, медіа першими із регіональних запровадили браузер Ceno і привертали увагу до безкоштовних VPN, що особливо важливо для аудиторії в окупації.

Які теми лишаються недооціненими?

Окремі важливі питання малопомітні в інформаційному просторі, серед них:

• Масові втрати та загибель мирних жителів у прифронтових містах.
• Гуманітарна криза і відсутність дієвих компенсацій за зруйноване майно.
• Життя в окупації — з усіма її викликами і трагедіями.
• Проблеми переселенців і їхнього нового початку.

Це часто пов’язано з неможливістю підтвердити інформацію, брак ресурсів, або відсутністю ефективного запиту від широкої аудиторії. Проте медіа прагнуть продовжувати висвітлювати ці теми, щоб наблизити розуміння реальної ситуації.

Як зробити тему окупації більш загальнодержавною?

Пояснити непростий досвід життя під окупацією тим, хто ніколи з ним не стикався, дуже важко. Водночас багато великих українських медіа наразі готують відверті, глибокі матеріали, що допомагають розширювати свідомість громадян.

Однак навіть релоковані редакції стикаються з проблемою доступу до джерел у окупації, технологічних та психологічних бар’єрів. Попри це, важливо підтримувати спільну журналістську роботу й шукати нові формати та ідеї.

Кадрові виклики та експертність

Команда «Новин Донбасу» страждає від гострого дефіциту молодих журналістів, хоча з роками вдалося досягнути певних здобутків. Особливо бракує фахівців, які могли б глибоко аналізувати потреби людей в окупації чи статус переселенця:

1. Необхідно розвивати журналістів як експертів.
2. Поліпшувати якість аналітики та контенту про гуманітарні проблеми.
3. Спільний «Кластер релокованих медіа» надає підтримку для посилення кадрового потенціалу.

Як слід подавати важкі теми?

Ставити собі запитання про ціль і мету кожного матеріалу — крок номер один. Узагальнення, ярлики та стереотипи можуть лише поглибити розкол:

• Не можна називати всіх мешканців окупованих територій одним ярликом чи робити узагальнення.
• Важливо опиратися на факти, соціологію, ретельне дослідження.
• Повага до складності людських історій допомагає уникнути токсичного контенту.

Медіа як місток для взаєморозуміння

Сьогодні в суспільстві є багато розломів: військові та цивільні, переселенці та ті, хто лишився, люди з різним досвідом війни. Медіа можуть не сприяти відсутності порозуміння, а навпаки:

• Пояснювати людські історії замість кліше.
• Показувати контексти та шанси на зближення.
• Створювати простір для чесного діалогу без змагання у справжності болю.

Росія намагається використовувати розділення як зброю, але подолання таких розбіжностей — це справа усієї України, а не лише медіа.

Підтримка читачів і спільноти

Наразі команда більше фокусується на партнерстві з бізнесом, що допомагає організовувати значущі проєкти. Наприклад, «Донбас медіа форум» має понад десять комерційних партнерів, а також організовано Кластер релокованих медіа.

Хоча розвиток спільноти читачів поки що обмежений, медіа прагнуть рухатися в цьому напрямку, зважуючи на виклики відновлення після кібератак і кібербезпеку.

Життєві історії, що не залишають байдужими

Особливо зворушливими є свідчення людей, які живуть на Донбасі, в окупації, в прифронтових містах:

• Дитина, врятована з-під завалів у Слов’янську.
• Журналісти, які знімають трагічні та життєствердні моменти одночасно.
• Військовослужбовці, що пережили полон, та їхні розповіді.
• Сім’ї, що втратили домівки та починають життя знову на підконтрольній території.

Ці історії — це не лише документація війни, а й глибока людська перспектива, що допомагає краще розуміти війну та її наслідки.

Проєкт реалізовано за підтримки Програми «Партнерство за сильну Україну», яку фінансують уряди Великої Британії, Естонії, Канади, Норвегії, Фінляндії, Швейцарії та Швеції.