- Культура чи політика? Українські відомства висловили тривогу через участь фільму «Дау» у Венеційському кінофестивалі
- Роль Венеційського кінофестивалю у формуванні культурного простору
- Позиція України щодо культури та політики
- Кримінальне провадження через ймовірне насильство під час зйомок
- Звернення українських відомств до міжнародної культурної спільноти
Культура чи політика? Українські відомства висловили тривогу через участь фільму «Дау» у Венеційському кінофестивалі
Міністерство культури та Міністерство закордонних справ України опублікували спільну заяву, у якій висловили глибоке занепокоєння через включення фільму «Дау» від російського режисера Іллі Хржановського до основного конкурсу 83-го Венеційського кінофестивалю. Ця картина, що претендує на «Золотого лева», спричинила дискусію серед українських посадовців і культурної спільноти.
Роль Венеційського кінофестивалю у формуванні культурного простору
Відомства відзначають важливість цього фестивалю як впливової платформи, здатної врегульовувати те, що міжнародне суспільство визнає мистецьким. Водночас вони підкреслюють, що наразі, коли Росія продовжує криваву війну проти України, підтримка проєктів, пов’язаних із російською державною владою, може мати далекосяжні політичні наслідки.
«Під час збройного конфлікту, коли російська армія нищить українські міста, культурні платформи не можуть ігнорувати, хто стоїть за проєктом», – заявили у відомствах.
Позиція України щодо культури та політики
Українські міністерства підкреслюють, що культура не існує поза політичним контекстом, особливо коли вона фінансується чи контролюється державою-агресором. Вони закликають:
- Розуміти політичний вплив та цілі культурних проєктів.
- Не сприймати підтримані Кремлем ініціативи як нейтральні.
- Перевіряти походження фінансування та аудиторію таких проєктів.
Заявлено, що Росія активно використовує культуру як засіб гібридної війни, легітимізації санкціонованих осіб і привласнення історії інших народів.
Специфіка фільму «Дау» та його створення
Виробництво фільму профінансував підсанкційний бізнесмен Сергій Адоньєв, пов’язаний з російською владою. Режисер Ілля Хржановський очолював проєкт, який підтримують політичні кола Кремля. Головну роль виконав Теодор Курентзис, який, за даними відомств, отримав російське громадянство та фінансування від підсанкційних російських банків і державних культурних організацій. Це призвело до скасування його виступів у низці європейських інституцій.
Зйомки «Дау» проходили у Харкові з 2008 по 2011 рік, проте місто в картині показане через призму радянської ідеології, без врахування багатогранності його історії та місцевої ідентичності. Для українських посадовців це яскравий приклад імперської наративної моделі, яку Росія застосовує у своїх сучасних агресивних діях.
Кримінальне провадження через ймовірне насильство під час зйомок
Прокуратура Харківської області відкрила справу за фактом можливих катувань дітей під час виробництва фільму «Дау. Дегенерація». Проте у лютому 2021 року провадження було закрите, адже слідство не виявило в стрічці пропаганди насильства чи жорстокості.
Додаткові факти про проєкт «Дау» та його творця
- Фільм «Дау» – це цикл із 13 стрічок, що присвячені фізику та Нобелівському лауреату Льву Ландау.
- Ілля Хржановський був керівником Меморіального центру Голокосту «Бабин Яр» у Києві з 2019 по 2013 роки.
- Режисер проживає в Німеччині і публічно підтримував ідею перемоги України над режимом Путіна.
Звернення українських відомств до міжнародної культурної спільноти
Мінкульт і МЗС України просять не плутати культуру з політичними іграми та закликають до більш відповідального ставлення до культурних проєктів Кремля. Вони наголошують:
- Не легітимізувати російську гібридну війну через мистецтво.
- Перевіряти джерела фінансування і політичне підґрунтя культурних робіт.
- Враховувати контекст, у якому створюється та демонструється культурний продукт.
Відвертість і прозорість у міжнародній культурній політиці мають стати запорукою захисту історії, ідентичності та безпеки країни.



