- Як українському контенту знайти свою аудиторію та виграти битву за увагу
- Кінотеатри, кількість екранів та дистрибуція у диджиталі
- Фестивалі та нестача дистрибуції: місце для нових можливостей
- Піратство як виклик поширенню якісного контенту
- Маркетинг і просування: битва за увагу споживача
- Розуміння своєї аудиторії як ключ до успіху
Як українському контенту знайти свою аудиторію та виграти битву за увагу
Минулого тижня в Івано-Франківську у межах фіналу проєкту «Тисячовесна» відбулася жвава дискусія на тему дистрибуції мистецьких проєктів. До державного фінансування було рекомендовано 545 проєктів, на які спрямовано 4 мільярди гривень. Уже найближчим роком очікується справжній прорив у виробництві українського контенту, а ключовим викликом стане те, як довести цей продукт до своїх глядачів, слухачів і поціновувачів.
Як розповіла модераторка дискусії Катерина Янюк, «ми можемо опинитися у ситуації, коли пропозиція контенту перевищить попит виробників — це справжній прорив для української культури». Нижче – основні моменти розмови, що проливають світло на проблеми і можливості українського культурного середовища.
Кінотеатри, кількість екранів та дистрибуція у диджиталі
Народний депутат Павло Сушко, заступник голови Комітету Верховної Ради з гуманітарної політики, поділився перспективами: восени чекати можна на щотижневі прем’єри нових українських фільмів. За його словами, після виходу контенту «Тисячовесни» на одну дату вийде одразу 3-4 стрічки, що створить унікальну конкуренцію на ринку.
Надія Коротушка з Film.ua Group додає, що дистрибуція розписана до весни 2027 року, і стрічки часто конкурують одна з одною, особливо через схожість жанрів та тематик. Це створює плутанину серед глядачів, коли комедії на тему родини виходять надто близько одна за одною.
Крім того:
- В Україні існує недостатня кількість кінотеатрів, особливо у малих містах та громадах.
- Держава може стимулювати будівництво нових кінозалів через пільги та компенсації на обладнання.
- Велика кількість екранів допоможе налагодити бізнес-модель із повернення інвестицій у виробництво.
Окрім традиційних кінотеатрів важливу роль відіграють диджитальні платформи, на яких комфортно дивитися кіно навіть у віддалених куточках країни. Ольга Тищук-Вольська з Tyshchuk Digital HUB зазначила, що телефони в кожного в кишені, а YouTube — це вже найпопулярніша платформа, на якій навіть підлітки часто дивляться російський контент. Завдяки ініціативі «Тисячовесна» є шанс змінити це на краще і популяризувати україномовне мистецтво.
Фестивалі та нестача дистрибуції: місце для нових можливостей
Кінопродюсер Олекса Гладушевський поділився досвідом проведення фестивалю «Миколайчук Open», що проходить у Чернівцях в умовах війни. Такі заходи відкривають можливості глядачам побачити фільми, які поки що не мають офіційних дистриб’юторів, а творцям — налагодити контакти з потенційними партнерами.
Як приклад він навів фільм «Морена», який спочатку сприймали як трилер, але реакція аудиторії на фестивалі виявила несподіваний гумористичний ефект, що змусило переглянути маркетингову кампанію. Netflix або інші платформи часто звертають увагу саме на такі несподівані релізи, які швидко знаходять свого глядача.
Піратство як виклик поширенню якісного контенту
За даними досліджень Gradus, більшість українців, а саме 71%, продовжує споживати російський контент, що ускладнює становлення національного культурного продукту. Питання піратства гостро обговорювалося серед учасників дискусії.
Ольга Тищук-Вольська звернула увагу на те, що боротьба з піратством може і має відбуватися на рівні інтернет-провайдерів. Виявляється, провайдери неохоче блокують піратські ресурси через власні вигоди, а от централізовані платформи, як-от Megogo чи «Київстар ТБ», зацікавлені у захисті легального контенту.
У Європі з досвідом блокування піратських сайтів ви практично не знайдете можливості дивитися контент нелегально без ризику отримати штраф. Україна має рухатися в цьому напрямку, щоб створити надійне середовище для авторів і споживачів.
Маркетинг і просування: битва за увагу споживача
Після завершення виробництва контент не менш важливо вміти подати. Відомо, що навіть супермаркети змагаються за увагу і час людини, пропонуючи не просто покупки, а розважальний досвід.
Надія Коротушка підкреслює, що маркетинг – це не забаганка, а життєво необхідна складова комунікації з аудиторією. Необхідно створювати події навколо фільмів, театрів і книжок.
Корисні інструменти просування:
- Соціальні мережі. Не варто розпорошуватися на всі платформи, краще вибрати 1–2, де цільова аудиторія найбільш активна.
- Короткі вертикальні відео та залучення інфлюенсерів, які охоче підтримують українське і роблять це навіть безкоштовно.
- Превентивний маркетинг — починати інформаційну кампанію ще на етапі виробництва.
Визнані фахівці також зауважують, що залучення синергії між різними видами мистецтва — театром, книжками й кіно — допомагає краще заявити про проєкт і створити додаткову цінність для аудиторії.
Розуміння своєї аудиторії як ключ до успіху
Надія Коротушка радить митцям із самого початку розуміти, хто їхній глядач, і навіть консультуватися із дистриб’юторами для кращого позиціювання проекту. Приміром, фільм «Антарктида» Антона Птушкіна став справжнім хітом, хоча сам режисер не планував широко випускати стрічку в прокат.
Олекса Гладушевський навів приклад «Ну, мам», який влучив прямо в серце цільової аудиторії, зібравши значний бокс-офіс завдяки тому, що творці краще розуміли реалії й потреби свого глядача.
Попри заохочення до проведення фокус-груп, багато професіоналів ставляться до цього скептично через великі затрати і непередбачувані результати. Іван Сауткін визнає, що найгірша реклама часто народжується саме через спроби «вгадати» думки фокус-груп, що може позбавити проєкт його унікальності.
Фото: Наталія Данькова
