- Політична криза під час війни: виклики виборів і безпекова нестабільність в Україні
- Війна і політика: розрив між викликами і діями
- Політична боротьба між ключовими гравцями
- Вразливості та підготовка до виборів під час війни
- Ризики та загрози під час виборів
- Необхідні кроки для підготовки виборів
- Вибори у воєнний час: виклики та реальність
Політична криза під час війни: виклики виборів і безпекова нестабільність в Україні
Президент Володимир Зеленський «посіяв вітер і пожне бурю» – ця фраза, наче з Біблії, точно відображає ситуацію в українській політиці. Не лише він, а й колишній міністр оборони рухаються за подібним сценарієм, який загрожує всім учасникам процесу.
Війна і політика: розрив між викликами і діями
Затяжна війна на виснаження ставить перед державою і суспільством важкі завдання, але політичні лідери, здається, живуть у режимі мирного часу. Вони не усвідомлюють навіть приблизно величину своїх помилок і не готуються до необхідних змін.
Михайло Федоров часто говорить про «стратегії», «місію» та «картини майбутнього», однак без конкретних кроків такі слова не приносять користі і не дають реального результату.
Політична боротьба між ключовими гравцями
Самі лідери демонструють протиріччя. Зеленський раніше зізнавався: у нього «немає часу на стратегію», і події в липні це підтверджують. Криза в політичній сфері загострюється і без компромісу очікується ескалація конфлікту між сторонами.
Михайло Федоров — людина зсередини команди Зеленського — знає про численні помилки та зловживання, а також несе частину політичної відповідальності. Він має доступ до великих ресурсів, зв’язки з Ілоном Маском та активну підтримку вулиці. Здається, його команда навіть більша за президентську.
Натомість президент володіє значними силовими і фінансовими інструментами, має підтримку парламенту та уряду, а також політичний капітал, здобутий в перші роки масштабного вторгнення Росії.
Вразливості та підготовка до виборів під час війни
Обидва політичні гравці мають багато недоліків, але найгірше, що вони обидва не подбали про комплексну підготовку системи безпеки для виборів, які стануть одними з найважливіших у історії України.
Робоча група парламенту, яка мала розробити законодавство про проведення повоєнних виборів, застрягла приблизно на 65% готовності через зупинку перемовин у квітні. Міністерство оборони відмовилося долучатися до діалогу щодо виборчих прав військових, що є критичною проблемою, адже без їхньої підтримки неможливо створити спеціальні виборчі дільниці та забезпечити адміністративні механізми для голосування.
Ключові проблеми із виборчим процесом
- Понад 50% українців мешкають не за місцем реєстрації — 29% в межах країни, 20% за кордоном.
- Державний реєстр виборців потребує інноваційного підходу до верифікації, активізації громадян та внесення актуальних даних.
- Міністерство цифрової трансформації мало би відігравати ключову роль у просвітництві виборців, але питання не входить у їхній пріоритет.
- Інфраструктура для безпечного голосування майже відсутня — у Києві за п’ять років було зведене лише одне укриття цивільного захисту.
Це означає, що голосування може відбуватись у підвалах або виключно через застосунок Дія, що фактично ставить виборчий процес під повний контроль президента. Чи готові українці до такого сценарію? Відповідь неоднозначна.
Ризики та загрози під час виборів
Електоральний процес може бути використаний Росією для його делегітимізації чи фактичної зупинки — вже під час кампанії чи навіть у день голосування. Такий розвиток подій призведе до хаосу та втрати довіри до державних інститутів.
Варто зазначити, що Росія не зацікавлена у проведенні виборів у найкращий для України час — якби це стало вигідно їй, вибори вже б відбулися. Перемовини, мирні плани та «мінські угоди» вже довели свою неефективність і не можуть служити орієнтиром.
Натомість вибори не мають відбуватись заради політичних амбіцій ігноруючи стан інфраструктури, аналіз загроз та належну організацію.
Необхідні кроки для підготовки виборів
- Розробити спеціальний закон і коригувати низку нормативних актів (Кримінальний кодекс України, Кодекс України про адміністративні правопорушення, закони про Державний реєстр виборців, Центральну виборчу комісію, а також закон про неможливість проведення виборів на окремих територіях).
- Оновити дані Державного реєстру виборців, організувати активну їх реєстрацію та приділити достатньо часу проведенню інформаційної кампанії.
- Переглянути повноваження правоохоронних органів, особливо у контексті протидії терористичним загрозам, політичному насильству, кібератакам та нелегальному використанню криптовалют у виборчому процесі.
Також необхідні значні дипломатичні зусилля для організації голосування в закордонному виборчому окрузі, план транситу влади від воєнної до цивільної системи управління, а також забезпечення ресурсного та кадрового наповнення ЦВК, де наразі є вакантні посади.
Важливість Конституційного Суду
Стратегічно необхідний ефективний Конституційний Суд, здатний ухвалювати рішення з питань конституційності, що стосуються виборчих прав і процедур. Ця гілка влади вимагає великої кадрової уваги і реформ.
Водночас, навіть при всій нагальності цих проблем, політична воля до їх вирішення поки що залишається низькою — про вибори згадують тоді, коли рейтинг президента піднімається або втрачаються інші важелі впливу.
Вибори у воєнний час: виклики та реальність
Вибори під час війни не можуть бути ідеально демократичними. Україні доведеться платити за це високої ціни, але сам факт того, що це питання залишається на порядку денному у керівництва, свідчить про розуміння важливості процесу.
Пропущені парламентські вибори мають бути проведені першими, щоб забезпечити стабільний перехід влади, сформувати конкурентне політичне середовище і здійснити реальні реформаторські кроки, а не просто перестановки у владних кабінетах.



