Чому в новій програмі Кабміну немає окремого пункту про стійкість медіа: пояснення Мінкульту
В оновленій Програмі діяльності Кабінету Міністрів України відсутня чітка згадка про зміцнення медійної галузі, що викликало занепокоєння серед експертів і народних депутатів. Проте в Міністерстві культури наголошують: ключові питання інформаційної стійкості вже інтегровані в загальні стратегічні цілі, а конкретні кроки прописуватимуться у щорічних планах уряду.
Головні зауваження щодо нової Програми Кабміну
17 серпня Кабінет Міністрів затвердив нову Програму діяльності і передав її на розгляд Верховної Ради. Прем’єр-міністр Сергій Корецький відзначив, що основна мета документа – стійкість і перемога у війні за незалежність.
Народний депутат Ярослав Юрчишин звернув увагу, що хоча в документі багато гучних слів про незламність держави, у ньому немає окремого розділу чи треку, присвяченого підтримці медіа.
- Відсутність планів щодо інформування прифронтових територій;
- Немає механізмів для підтримки і безпеки журналістів у надзвичайних умовах, таких як блекаути;
- Не згадується розвиток та посилення Суспільного мовника;
- Відсутність заходів щодо захисту працівників медійної сфери від переслідувань і ризиків війни.
Нардеп також підкреслив, що в документі немає цілісної політики стратегічних комунікацій, хоч йдеться про імідж України як інноваційної європейської держави та безпекового партнера. Він закликав уряд переглянути Програму і додати відповідний пункт про стійкість медіа, адже це питання життєво важливе в умовах інформаційної боротьби з ворогом.
Урядові відповіді і позиція Мінкульту
Міністерство культури у своїй відповіді на запит наголосило, що підтримка медіа дійсно включена у програму, але в межах ширшої цілі – «Зміцнення інформаційної та мовної стійкості населення». Конкретні заходи за цим напрямом будуть деталізовані у щорічних планах пріоритетних дій Кабміну.
Серед основних задач для досягнення цієї мети:
- Підвищення спроможності держави в інформаційній безпеці та захисті інформаційного простору;
- Реалізація ініціативи «Тисячовесна» та створення сталого україномовного інформаційного сегмента;
- Втілення проєкту «Інформація без бар’єрів» і розвиток наукової бази про українську історію з одночасним спростуванням пропаганди;
У Мінкульті наголошують, що ці загальні формулювання не є просто деклараціями, а створюють рамки для планування конкретних кроків і проєктів.
Приклади реальних дій в межах нової програми
У відомстві повідомили про низку вже запроваджених заходів, зокрема:
- Видання 12 безкоштовних друкованих видань для прифронтових областей, які інформують про безпеку, соціальні послуги, гуманітарну допомогу та офіційні повідомлення влади;
- Ініціативи щодо медіаграмотності, зокрема проєкт «Фільтр»;
- Спільні інформаційні кампанії з Міністерством оборони та Національною спілкою журналістів України;
- Виконання заходів Ради Європи в Україні у межах кампанії «Журналісти мають значення»;
Також у Мінкульті пояснили, що фінансування Суспільного мовника визначається держбюджетом: цьогоріч на нього передбачено 2,472 млрд грн, що на 297 млн більше, ніж торік. На їхню думку, ці кошти повністю покривають потреби НСТУ.
Стратегічні комунікації: кого тепер відповідальні за інформаційну політику?
З 1 січня цього року Держкомтелерадіо отримав статус головного органу в системі державної влади, який відповідає за формування і реалізацію політики у сферах іномовлення, інформаційного суверенітету, медіа та інформаційної безпеки.
Мінкульт зазначає, що питання розвитку держстратегічних комунікацій увійдуть до майбутньої Стратегії інформаційної безпеки, а повноваження Держкомтелерадіо передбачають комплексний підхід до цілей у сфері комунікацій.
Поточні зміни в урядовому складі
Нагадаємо, що 16 липня 2026 року колишнього голову «Нафтогазу» Сергія Корецького офіційно призначили прем’єр-міністром України, а парламент ухвалив постанову про формування нового Кабміну. Саме цей уряд затвердив актуальну програму діяльності, якою наразі переймаються медійники та експерти.
Фото: Кабінет Міністрів України / Facebook
