Світлана Залізецька, РІА «Південь»: «Без нас зв’язок з окупованою Мелітопольщиною припиниться»

Світлана Залізецька: Як живе медіа під час окупації і що потрібно знати про Мелітопольщину

Світлана Залізецька – головна редакторка РІА «Південь» – відкриває завісу подій, що відбувалися під час окупації Мелітопольського району, розповідає про важкий шлях релокації редакції, долю колег у полоні і виклики журналістики в прифронтовій зоні.

Початок вторгнення: як медіа не зупинилось

З моменту повномасштабного вторгнення РІА «Мелітополь» було єдиним локальним ЗМІ, що працювало без переривань. Світлана змушена була переїжджати між точками, шукати інтернет у поганих умовах, щоб попереджати команду. Важливість роботи не зменшувалась і навіть під час небезпеки редакція не зупинилася.

Після примусу зустрічі з російськими окупантами і загрози наслідків для колективу, редакторка прийняла рішення покинути місто та вивести команду звідти поступово. Хоча деякі журналісти залишалися в окупації за власним вибором чи через тиск родичів.

Боротьба за колег – у полоні та з полону

Відомо про кількох журналістів, які потрапили у російський полон. Зокрема, Анастасія Глуховська з 2023-го перебуває у слідчому ізоляторі в Кізелі, де про її стан практично нічого не відомо, окрім свідчень товаришів по камері та підтверджень Червоного Хреста.

Георгій Левченко засуджений до 16 років ув’язнення, ймовірно утримується у колонії суворого режиму. Команда активно працює над питаннями звільнення полонених, використовуючи міжнародні контакти, зокрема з Комітетом захисту журналістів і дипломатичними структурами США.

Журналістика в окупації: загрози та колаборанти

Під час окупації міста багато українських ЗМІ припинили роботу через загрози. Росіяни забирали в першу чергу редакції до контролю, змушували людей співпрацювати. Однак більшість справжніх журналістів виїхали, а місцеві колаборанти переважно працюють на пропаганду. Деякі навіть отримали посади у проросійських медіа, а вони не ховають своєї позиції на відміну від українських силовиків, які не проводять проти них активно розслідувань.

Погрози і кібератаки

Особисто Світлана отримує погрози через те, що її рідні залишаються в окупації. Їм тричі навідувалися невідомі. А атаки на сайт медіа тривають, хоч редакція і посилила систему безпеки, використовуючи захисні технології, щоб залишатися доступними для читачів.

Комунікація із підконтрольними територіями ускладнюється через проблеми зі зв’язком, блокування месенджерів, VPN, а також залежністю від електроживлення, що часто вимикається в районі.

Роль медіа у висвітленні окупації та життя переселенців

Редакція змінила назву на РІА «Південь» і розширила географію висвітлення, охоплюючи всі міста півдня України. Команда працює в різних містах, головно у Запоріжжі, а також у Києві і Харкові, створюючи матеріали про прифронтові громади та проблеми переселенців.

Особливу увагу приділяють питанням гуманітарної підтримки, забезпеченню прав ветеранів, орієнтації на більш людяний і комплексний підхід до інформації:

1. Допомога військовим із оформленням пенсій та медичних послуг.
2. Висвітлення гуманітарних проблем окупованих районів — відсутність води, світла, продуктів.
3. Інформаційна робота задля збереження зв’язку з людьми у тимчасово окупованих містах.

Як медіа підтримує безпеку і зв’язок з аудиторією в окупації

Редакція створила закритий чат із чітким протоколом безпеки – порадами, як не світити особисті дані, як користуватися телефонами, а також практичні рекомендації з вибору месенджерів і очищення гаджетів від слідів стеження. Це життєво важливо для читачів, які залишились у зоні ризику.

На сайті та у соцмережах постійно з’являються статті з інструкціями і поясненнями, щоб допомогти зберегти анонімність і безпеку контактів.

Потреби редакції: кадри, фінансування і технічне оновлення

Попри складнощі, команда продовжує творити контент, розширювати тематику і зберігати зв’язок з читачами, але:

• Брак кваліфікованих журналістів, які готові працювати в зоні бойових дій, — виклик номер один.
• Потрібні гідні зарплати, щоб утримати команду і не втратити досвідчених фахівців.
• Необхідне технічне переоснащення, оновлення сайту і впровадження єдиного стилю брендування на всіх платформах.

Психологічна підтримка також важлива, і завдяки допомозі міжнародних партнерів кожен член редакції має доступ до таких ресурсів.

Що цікавить людей на окупованих територіях

Люди під час окупації шукають переважно інформацію, що допоможе вижити —:

1. Де знайти їжу і ліки.
2. Як отримати воду, електроенергію та зв’язок.
3. Оновлення щодо гуманітарної ситуації та змін у владі.

Контент на російській мові тримає зв’язок з тими, хто не перейшов ще на українську, фактично допомагаючи не втрачати їх як аудиторію, оскільки російськомовний канал менш помітний під час обшуків.

Розваги та емоційна підтримка у складні часи

РІА «Південь» має навіть розважальну «Шоу-біз» рубрику з легким контентом про світські життя, дні свят і позитивні новини. Це допомагає тримати баланс між важкими темами та дає людям можливість відволіктися від страхів і напруги.

Команда намагається створювати такі матеріали, щоб підтримувати емоційний стан своєї аудиторії та бути поруч у найскладніші моменти.

Інформаційна війна – це більше, ніж просто журналістика

Під час війни медіа – це не лише носій інформації, а й активний учасник боротьби за право людської гідності, свободи і прав людини. РІА «Південь» підтримує переселенців, допомагає ветеранам, бореться за полонених колег і тримає зв’язок із аудиторією, незважаючи на постійні загрози та виклики.

Редакція об’єднує зусилля, щоб не дати окупації забути про місцеві громади, зберегти інформаційну резистентність і правду про події на півдні України.