Українська влада відгукнулася на сім повідомлень на Платформі захисту журналістів Ради Європи

Українська влада відреагувала на сім випадків загроз та атак на журналістів у контексті війни

В останні місяці було зафіксовано низку тривожних інцидентів, пов’язаних із загрозами, перешкоджанням роботі та прямими атаками на журналістів і редакції в Україні. Усі вони отримали належну реакцію української влади завдяки сповіщенням на Платформі безпеки журналістів при Раді Європи. Ця платформа працює під зверненнями міжнародних організацій із захисту свободи слова, що уважно слідкують за дотриманням прав журналістів у воєнний час.

Основні міжнародні ініціатори звернень

До звернень долучилися такі відомі організації, як:

• Комітет захисту журналістів (CPJ);
• Міжнародний інститут преси (IPI);
• Міжнародна федерація журналістів (IFJ) та Європейська федерація журналістів (EFJ);
• Правозахисна організація Article19 (A19);
• Європейська мовна спілка (EBU);
• Фонд «Справедливість для журналістів» (JFJ);
• Міжнародна організація із захисту свободи слова (IFEX).

Конкретні випадки загроз і нападів на журналістів

1. Погрози журналістам через розслідування

Одне зі сповіщень було пов’язане з погрозами журналісту Kyiv Independent Джареду Гоєтту та бразильському кореспонденту SBT Сержіо Утші. Їм погрожував командир роти Advanced Company Леандерсон Пауліно через журналістське розслідування інциденту з добровольцем, який, можливо, загинув від побиття. У відповідь командування Міжнародного легіону з боку ГУР наказало провести ретельне внутрішнє розслідування. Також вони провели профілактичну роботу зі своїм особовим складом і наголосили на неприпустимості публікацій, що можуть бути сприйняті як тиск чи загроза.

2. Руйнування редакції газети «Межівський меридіан»

Інше звернення стосувалося руйнування приміщення редакції “Межівський меридіан” у прифронтовій Межовій на Дніпропетровщині. 29 березня там стався удар російською керованою авіабомбою, що повністю знищив будівлю.

3. Пошкодження офісів кількох медіа в Києві та Краматорську

5 та 6 липня російські атаки вразили редакції в столиці і прифронтовому Краматорську. Зокрема:

• Пошкоджено студію та обладнання 5 каналу;
• Руйнування офісів “Новини Краматорська” і газети “Привіт”;
• Заблоковані двері редакційного поверху внаслідок вибуху.

За цими злочинами офіційно відповідає Росія, про що було нагадано у листі Постійного представництва України при Раді Європи.

4. Атаки на офіси Суспільного в Одесі

28 березня внаслідок удару російського безпілотника постраждали офісні приміщення Суспільного в Одесі. Одна з будівель була знесена без надії на відновлення, а в інших вибиті склопакети.

5. Напад на знімальну групу у Дніпрі

Журналісти “Суспільного Дніпро” під час зйомок у селищі Демурине врятувалися завдяки датчику виявлення дронів “Чуйка”. Напад російського FPV-дрону, що спрацював після завершення зйомки, змусив команду ховатися майже п’ять хвилин перед вибухом неподалік.

6. Перешкоджання роботі журналістів на Волині

Наприкінці травня у Володимирі на Волині депутат міської ради Микола Юнак забрав телефон у журналістки Наталки Коваль, що заважало її роботі. Подію зафіксувала поліція, яка проводить досудове розслідування. Це звернення підтримували CPJ, EFJ/IFJ та JFJ.

7. Атака на офіси українських та міжнародних ЗМІ в Києві

24 травня Київ зазнав удару, унаслідок якого постраждали редакції Deutsche Welle, ARD, «Реальної газети», УНІАН, «Ґрат», «Шелтер». На щастя, жоден із працівників не постраждав. Росія в цьому випадку визнана єдиним винуватцем подій.

Що сталося далі?

Усім цим інцидентам було надано офіційну відповідь від Постійного представництва України при Раді Європи. Влада наголосила на принциповому розслідуванні злочинів проти журналістів, підкреслила відповідальність країни-агресора та підтвердила готовність діяти у межах закону для забезпечення безпеки медійників.

Особливо тривожною є нова тенденція навмисних атак російських військових на журналістів із застосуванням безпілотників, навіть далеко від лінії фронту. Це системна спроба блокувати незалежну журналістику та посилити тиск на медіа.

Чому це важливо?

Журналісти під час війни несуть колосальний ризик, висвітлюючи події, які формують свідомість мільйонів. Їхня безпека і свобода слова — це не лише питання людських прав, а й гарант правдивої інформації про реальні події в Україні.

Завдяки міжнародним платформам та співпраці влади з експертами світового рівня питання безпеки медіа і журналістів продовжують залишатися у фокусі уваги. Такі механізми дають змогу не лише своєчасно реагувати на загрози, а й забезпечувати прозорість та справедливість у розслідуваннях злочинів.