Обман з кредитами та позиками: як уникнути сплати за чужі борги

«За один телефонний дзвінок я втратила 96 200 грн і залишилася з боргом, який ніколи не брала», — ділиться своїм досвідом одна з користувачок. З цієї суми 29 тисяч грн були її власними грошима. Решту ж суми злочинці оформили як кредит на її ім’я. Під час шахрайського дзвінка аферисти діяли стрімко і наполегливо: повідомили, нібито хтось зламав її акаунт і вже оформив розстрочку. Щоб «врятувати» кошти, потрібно було терміново переказати гроші на інший рахунок.

В результаті жінка не тільки втратила власні заощадження, а й опинилася в борговій ямі, створеній сторонніми людьми. З початку почалося розслідування в Кіберполіції, а також з’ясування деталей із банком.

Швидке зростання кредитного шахрайства у Європі

Регулятори банківської сфери в різних країнах Європи все частіше фіксують випадки, коли шахраї отримують доступ до персональних даних або банківських рахунків і беруть кредити від імені жертв. У цьому контексті варто згадати звіт European Banking Authority.

Причина ефективності таких схем у тому, що люди навмисно або через необережність передають шахраям інформацію або доступ до облікових записів.

Як працюють шахраї і чому важливо бути обачними

Ринок кредитів – це не тільки банки, а й небанківські фінансові компанії, які часто надають споживчі позики онлайн. За даними Національного банку України, у першому кварталі 2026 року фінансові компанії видали позик на суму 15,2 млрд грн, що на 10% більше в порівнянні з тим же періодом 2025 року.

Станом на кінець березня 2026 року існувало близько 3,5 мільйона діючих кредитних договорів на суму приблизно 44 млрд грн, з яких борг – 30 млрд грн. Ці цифри свідчать про розмір ринку, на якому аутентифікація позичальника стає надзвичайно актуальною.

Для оформлення кредиту на чуже ім’я одного лише паспорта недостатньо. Зловмисникам треба переконати систему, що це саме власник цих документів. Тут починається “полювання” за цифровою особистістю — смартфоном, SIM-карткою, онлайн-банкінгом та іншими сервісами, що підтверджують особу.

Типові канали проникнення шахраїв

Зловмисники користуються різними методами доступу до даних та акаунтів:

• Фішингові посилання у повідомленнях або електронній пошті;
• Телефонні дзвінки нібито від банку чи державних органів;
• SMS-повідомлення з погрозами або соціальним тиском;
• Перевипуск SIM-картки за допомогою шахрайських схем;
• Шкідливе програмне забезпечення, яке краде паролі та дані;
• Викрадення логінів та паролів для онлайн-банкінгу.

Зібрана таким чином інформація відкриває шлях до оформлення кредитних заявок від імені жертви.

Однією з найбільш вражаючих статистик поділилася Польща

За даними Польської банківської асоціації, в першому кварталі 2026 року було заблоковано 9 363 спроби шахрайства, що розтягнулося на 302 млн злотих. Це приблизно одна спроба кредитного шахрайства кожні 14 хвилин.

Система Польщі також дозволяє власникам вкрадених або загублених ID-карт оперативно заявити про це, додавши документи у спеціальну базу обмеженого використання. У перші три місяці 2026 року до неї було внесено понад 112 000 документів.

В Україні ж поки що немає централізованої відкритої статистики за подібними випадками, але окремі кримінальні справи демонструють масштаби проблеми.

Реальна історія зі злочинною схемою в Дніпрі

У 2024 році кіберполіція викрила злочинну групу, яка спеціалізувалася на викраденні телефонів і SIM-карток загиблих військових із доступом до їх особистих даних. Вони мали зв’язки з бюро судово-медичної експертизи, куди доставляли тіла загиблих та їхні речі.

Викрадені телефони використовували для того, щоб змінювати паролі в банківських додатках, отримувати доступ до коштів і оформлювати кредити або покупки в розстрочку на ім’я загиблих. Таких випадків зафіксовано понад 20, з загальними збитками близько 1,5 млн грн.

Цей випадок чітко ілюструє, що «ключі» від вашої цифрової ідентичності — телефон, SIM-карта і банківський доступ — можуть коштувати більше, ніж навіть паспорт.

Прості правила, які допоможуть захиститися від шахраїв

Щоб не опинитись у пастці кредитного шахрайства, слід дотримуватися кількох базових рекомендацій та бути пильними:

• Не віддавайте контроль над власним телефоном і банківськими додатками. Не передавайте паролі, не діліться кодами з SMS, не дозволяйте без потреби перевипускати SIM-картки.
• Якщо банк просить підтвердити операцію, яку ви не робили, — негайно зв’язуйтеся з ним. Не панікуйте і не поспішайте виконувати вимоги сторонніх.
• Ігноруйте дзвінки з тиском і поспіхом. Краще самостійно передзвонити на офіційні номери банку чи установи, ніж потрапити на гачок шахраїв.

Крім того, варто тримати під контролем свою кредитну історію. В Україні для цього можна користуватися застосунком «Дія», що надсилає сповіщення про запити щодо вашої кредитної інформації. Якщо ви отримали таке повідомлення, хоча кредит не брали — це привід звернутися до кредитора.

Якщо ви втратили паспорт або інший документ, важливо швидко його заблокувати, бо його можна використати для оформлення позик на ваше ім’я.

Що робити, якщо виявили кредит на чуже ім’я?

Якщо ви з’ясували, що на вас оформлений шахрайський кредит, перш за все:

1. Негайно зв’яжіться з банком чи фінансовою компанією, яка видала позику, та повідомте про злочин.
2. Відправте офіційний запит із вимогою зафіксувати факт шахрайства і надати інформацію про оформлення кредиту.
3. Подайте заяву до Національної поліції або Кіберполіції.

Після цього перевірте свою кредитну історію, змініть всі паролі та заблокуйте доступ до банківських сервісів, які могли бути скомпрометовані.

Матеріал створено в рамках спецпроєкту «Цифрова безпека та фінансова грамотність» за підтримки АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК».