«У регіонах необхідні потужні медіа», — Сергій Прокопенко, «Ґвара Медіа»

Як регіональним медіа виживати і розвиватися під час війни? Історія «Ґвара Медіа» з Харкова

Війна поставила перед регіональними медіа надскладні виклики: ринок реклами майже зруйнований, а команда живе у постійному стресі та під обстрілами. Як у цих умовах не лише існувати, але й розвиватися? Чи може досвід українських редакцій у боротьбі з фейками й дезінформацією допомогти іншим країнам Європи?

Від творчої ініціативи до важливого суспільного ресурс

Сергій Прокопенко, засновник і головний редактор харківського «Ґвара Медіа», розповідає, як проєкт починався як громадська ініціатива та медіа про культуру, а згодом перетворився на потужне суспільно-політичне видання з командою близько 30 осіб.

У подкасті «Медіуми» Сергій ділиться, що найголовніше для регіонального медіа – це сильний менеджмент і диверсифікація доходів. Понад усе важлива також увага до команди, яка виснажена не менше за аудиторію й через постійний емоційний тиск потребує підтримки.

Про мотивацію та перші кроки

Ідея заснувати медіа виникла після Євромайдану, коли в Харківській області панувала напруга: протистояння Майдану і Антимайдану, тітушки, спроби захоплення облради. Сергієві було важко розібратися в усіх цих подіях, тож він вирішив зробити щось зрозуміле й корисне через медіа.

Від 2015 до 2019 року організація була скоріше мистецькою спільнотою, що записувала аудіокнижки, подкасти, проводила медіахакатони та підтримувала креативну індустрію Харкова. Вони справді були схожі на хіпі, згадує Сергій.

Як працює редакція сьогодні і що допомагає їй виживати

Сьогодні «Ґвара Медіа» – це команда приблизно з 30 журналістів і медіаспеціалістів, що працюють у трьох відділах:

• редакція новин, текстів, мультимедіа та соцмереж (близько 15 осіб);
• міжнародний відділ з трьох журналістів, які пишуть англомовний контент про Харків;
• відділ протидії дезінформації — InfoSec, який складається з п’яти людей.

У керівництві – шеф-редакторка та виконавчий директор. Така структура рідкісна для регіональних медіа, адже часто спостерігається складне управління без чіткої ролі HR. «Ґвара» ж намагається створити культуру роботи, за якої не виживають, а працюють.

Щодо фінансів — близько 80% бюджету складають гранти, які редакція виграє, подаючи 60 заявок на рік. Решта 20% — це реклама, партнерства, комерційні проєкти та донати. Проблеми з ринком реклами виникли через економічні складнощі регіону й загальну стагнацію малого бізнесу.

Важливість медіаменеджменту і саморозвитку

Поєднувати журналістику з менеджментом – надзвичайно складно, каже Сергій. Він пригадує, як у бізнес-школі вивчав нюанси управління, щоб побудувати міцний ньюзрум. Через відсутність системної освіти в Україні щодо медіаменеджменту він навіть вступив до аспірантури Copenhagen Business School.

Це допомогло не просто «тягнути» редакцію, а будувати її стратегічно, тримаючи баланс між роботою журналістів, бізнесом і довгостроковою місією.

Фактчекінг як ключ до боротьби з дезінформацією

Ще одним стратегічним напрямом «Ґвара Медіа» став фактчекінг. З початку повномасштабної війни почали працювати з аудиторією через бот, який консультували живі журналісти. У пікові періоди вони отримували до кількох тисяч запитів на день.

Команда активно розвиває сервіс perevirka.ai – платформу, що поєднує штучний інтелект із перевіркою інформації. Зараз він працює у шести країнах ЄС, серед яких Литва, Латвія, Естонія, Польща, Молдова та Україна.

Над проєктом працює п’ять спеціалістів з фактчекінгу, які не просто реагують на інформаційні виклики, а й навчають інших, діляться своїм унікальним досвідом організаційної стійкості в умовах війни.

Культура взаємодії з аудиторією

Важливою метою є не лише перевірка фактів, а створення живої комунікації з читачами через месенджери та сайти:

1. аудиторія надсилає сигнали про підозрілі повідомлення в регіоні,
2. журналісти оперативно реагують, перевіряють інформацію,
3. в режимі реального часу виробляють релевантний і якісний контент.

Штучний інтелект допомагає відсівати непотрібну інформацію, покращує швидкість і якість роботи.

Медіа під тиском: виклики і можливості

«Ґвара Медіа» не намагається конкурувати з великими платформами, як Viber чи Telegram — навіть навпаки, хоче допомогти регіональним медіа посилити їхні позиції, об’єднувати аудиторію та вибудовувати довіру.

Нині медіасфера потерпає від багатьох тисків:

• стан ринку, який розвалюється;
• економічна стагнація;
• трольські атаки, дезінформація, перебої в кадрах;
• нові виклики зі сторони штучного інтелекту і великих платформ.

Однак навіть у цих умовах регіональні редакції намагаються не просто «виживати», а шукати нові шляхи розвитку і впливу.

Міжнародні перспективи та обмін досвідом

Досвід «Ґвара Медіа» викликає інтерес і за межами України. Форум локальної журналістики у Франції запросив команду поділитися кейсом щодо використання штучного інтелекту для фактчекінгу.

Українські розробки починають впроваджувати редакції Балтії, Польщі, Молдови і навіть В’єтнаму. Команда «Ґвари» впевнена: саме через поширення знань і технологій можлива спільна протидія дезінформації в нестабільних регіонах.

Завдяки новим технологіям і налагодженим процедурним процесам з’являється шанс не лише зберегти журналістику в регіонах, а й створити більш змістовну, стійку й ефективну систему інформування громадян.

Підписатися на подкаст «Медіуми» можна на платформах: Apple Podcasts, Spotify, Megogo Audio, NV Подкасти, YouTube Music, YouTube та інших.