Пам’ять про Леоніда Марченка: Видатного актора театру та кіно, який прожив 88 років
Прощання з легендою театральної сцени
2 вересня у Київському Театрі юного глядача на Липках відбудеться церемонія прощання з Леонідом Марченком — актором, який віддав мистецтву понад півстоліття. Ця подія зібрала біля театральної спільноти та шанувальників таланту актора, який залишив по собі яскравий слід у культурному житті України.
Час початку прощання буде оголошено додатково, тож усі, хто хоче вшанувати пам’ять митця, можуть слідкувати за оновленнями.
Життєвий шлях та творчість Леоніда Марченка
Леонід Леонідович народився 16 січня 1938 року у сім’ї службовця. Його шлях у мистецтво почався зі здобуття освіти:
- закінчив акторське відділення Київської театральної студії при Українському драматичному театрі ім. Івана Франка (1961);
- у 1976-му отримав диплом театрознавця Київського державного інституту театрального мистецтва ім. Івана Карпенка-Карого.
Свій довгий творчий шлях Марченко розпочав у 1963 році в Київському театрі юного глядача, де працював понад 60 років, створивши близько 50 неповторних сценічних образів. Його впізнаваність забезпечили ролі у виставах:
- «Недоук»;
- «Казка про царя Гороха»;
- «Пеппі Довгапанчоха»;
- «Вишневий сад»;
- та інші знакові постановки.
Кінематографічна спадщина актора
Окрім блискучої театральної кар’єри, Марченко багато знімався у фільмах і телесеріалах, завдяки чому його знали й поза межами театру. Серед помітних кіноробіт:
- «Морська чайка» (1961);
- «Лісова пісня» (1961);
- «Вулиця тринадцяти тополь» (1969);
- «В бій ідуть одні старики» (1973);
- «Стара фортеця» (1973);
- «Юркові світанки» (1974);
- «Ати-бати, йшли солдати» (1976);
- «Ой не ходи, Грицю, та й на вечорниці» (1978);
- «Сад Гетсиманський» (1993).
Крім того, він зіграв у популярних серіалах, серед яких «Небесні родичі» (2011), «Доярка з Хацапетівки-3» (2011) та «Нюхач» (2013).
Визнання та пам’ять
За свій внесок у розвиток українського театру й кіно Леонід Марченко був нагороджений орденом «За заслуги» III ступеня у 2009 році. Також він був активним членом Національної спілки кінематографістів України (НСКУ).
У спілці кінематографістів відзначали його талановитість, інтелігентність та вміння створювати живі характерні образи, навіть у найдрібніших епізодах. Леонід Леонідович залишив по собі багату мистецьку спадщину, яку пам’ятатимуть роками.
Фото: НСКУ / Facebook
