Нацрада затвердила детальні критерії для ідентифікації пропаганди російського тоталітарного режиму
3 вересня відбулося важливе засідання Національної ради з питань телебачення та радіомовлення, на якому було ухвалено нові Критерії, що визначають інформацію з ознаками пропаганди російського тоталітарного режиму. Цей документ створений для суб’єктів аудіовізуального мовлення і покликаний чітко визначити, що саме вважається забороненим контентом, пов’язаним із збройною агресією Російської Федерації як держави-терориста.
Що це за Критерії та хто їх розробив?
Орган співрегулювання аудіовізуальних медіа виступив ініціатором підготовки нового документу, який став другим за рахунком розробленим ним нормативом у галузі медіасервісів. Критерії є важливою правовою основою, що тлумачить пункт 12 частини першої статті 36 Закону України «Про медіа», — він забороняє поширення певної інформації, що стосується країни-агресора.
Основні напрямки, які охоплюють Критерії:
- визначення інформації, що виправдовує чи підтримує злочинну діяльність Росії;
- роз’яснення ознак злочинного характеру цієї діяльності;
- визначення органів держави-агресора, що можуть бути причетні до протиправних дій.
Крім того, у документі приділено увагу контексту поширення інформації — враховується не лише зміст, але й спосіб подачі, мета, а також можливі наслідки. Навіть гумористичний контекст розглядається, що робить документ комплексним і гнучким у застосуванні.
Навіщо потрібні такі чіткі правила?
Олена Ніцко, відповідальна секретарка Національної ради, наголосила, що ці роз’яснення — детальні методичні інструкції для медіа, які створюють контент як про історичні події, так і про сучасні виклики. Документ покликаний допомогти медіа оцінювати свої матеріали та дотримуватися закону, а регулятору — застосовувати санкції у відповідних випадках.
Стаття 36 Закону України «Про медіа» включає 14 пунктів з обмеженнями інформації, серед яких:
- заклики до насильницької зміни влади;
- розпалювання ненависті або ворожнечі;
- дискримінація певних груп або осіб;
- заклики до тероризму тощо.
Для 13 із цих пунктів мають бути розроблені конкретні кодекси або критерії, аби медіа могли чітко орієнтуватися у межах дозволеного чи забороненого змісту.
Процес розробки та значення для медіаспільноти
Документ створювала робоча група, до якої ввійшли 12 провідних експертів. Їхні дискусії почалися ще 6 січня 2025 року й тривали через 21 зустріч, під час яких детально обговорювали всі нюанси та погоджували остаточний текст. Проєкт затвердило Правління громадської спілки «Орган спільного регулювання у сфері аудіовізуальних медіасервісів».
Ці нові Критерії стануть дієвим інструментом для усіх учасників медіаринку. Вони допоможуть уникнути поширення інформації, що потенційно загрожує суверенітету України, а також підвищать рівень захищеності медіапростору від пропаганди.
Ілюстрація: офіційний сайт Національної ради



