Парламент ОБСЄ вписав у Гаазьку декларацію резолюцію щодо злочинів Росії проти українських журналістів
8 липня на 33-й сесії Парламентської асамблеї ОБСЄ була ухвалена резолюція, яка увійшла до Гаазької декларації, присвячена воєнним злочинам Росії проти журналістів та медіа України. Цей документ став результатом роботи Тимчасової слідчої комісії, яка розслідує злочини РФ проти працівників медіа. Ініціатива створення резолюції належала українській та французькій делегаціям в ОБСЄ, а першим підписантом став голова французької делегації Паскаль Алізар.
Основні положення резолюції
У тексті підкреслюють системність і масштабність злочинних дій Росії проти медійників в Україні. В документі йдеться про такі порушення:
- умисні вбивства та каліцтва журналістів,
- напади і цілеспрямовані атаки на працівників ЗМІ,
- незаконне затримання, катування та зникнення безвісти,
- залякування і політично мотивовані переслідування в суді,
- кібератаки та знищення медіаінфраструктури,
- придушення незалежного мовлення на тимчасово окупованих територіях і поширення державної пропаганди.
Також в резолюції висловлена тривога через ув’язнення українських журналістів та обмежений доступ міжнародних організацій до місць їхнього перебування. Висвітлено трагедію смерті журналістки Вікторії Рощиної, яка стала жертвою в полоні у РФ.
Заклики та рекомендації Парламентської асамблеї ОБСЄ
У резолюції особливо наголошено на необхідності:
1. Негайно припинити переслідування, жорстоке поводження та утримання журналістів у полоні.
2. Забезпечити міжнародним моніторинговим організаціям повний доступ до затриманих медійників.
3. Розкрити обставини загибелі Вікторії Рощиної і притягнути винних до відповідальності.
4. Відпустити усіх незаконно ув’язнених українських журналістів.
5. Підтримувати українські незалежні ЗМІ фінансово, а також через надання безпекової, психологічної і юридичної допомоги.
Парламентарії також закликали посилити міжнародні санкції стосовно осіб, відповідальних за злочини проти медійників, зокрема через створення спеціального «списку Рощиної».
Факти та цифри у резолюції
Використані дані Інституту масової інформації (ІМІ) демонструють масштаб атаки на свободу слова з початку повномасштабного вторгнення Росії:
- 937 зафіксованих злочинів проти журналістів та медіа;
- 131 медійник загинули, з них 15 перебували на роботі під час нападу;
- принаймні 26 журналістів перебувають у російському полоні;
- 85 цілеспрямованих атак на офіси медіа;
- понад 337 медіа закрились через війну і її наслідки.
Директорка ІМІ Оксана Романюк зауважила, що наразі немає окремого міжнародного правового статусу або механізмів компенсації за знищення медіаінфраструктури, і запропонувала розглянути таку ідею для майбутніх резолюцій.
Підтримка громадянських журналістів і вшанування пам’яті
Вперше в резолюції застосували поняття «громадянські журналісти», звернувши увагу, що ці люди в Криму й на інших окупованих територіях щодня ризикують життям, щоб висвітлювати правду з місць подій.
Окремо запроваджено щорічну церемонію «Victory for Victoria» у Парламентській асамблеї Ради Європи. Метою цієї події є вшанування відваги журналістів та воєнних кореспондентів, які, незважаючи на небезпеку, продовжують виконувати свій професійний обов’язок.
Фото: ІМІ, Євгенія Кравчук
