В Україні створюють законодавчу ініціативу щодо контролю штучного інтелекту

В Україні готують нові правила для штучного інтелекту: що варто знати

Верховна Рада працює над законопроєктом, який регулюватиме використання штучного інтелекту (ШІ) в Україні. Цей документ орієнтуватиметься на європейський AI Act – нормативний акт Євросоюзу, що встановлює стандарти для технологій ШІ. Про це розповів менеджер із напрямку ШІ Міністерства цифрової трансформації, Олег Дубно, під час круглого столу, організованого ГО «Жінки в медіа».

Робоча група та першочергові завдання

Над проєктом працює робоча група при Комітеті Верховної Ради з питань цифрової трансформації, яка налічує понад 150 експертів. Вони намагаються врахувати вимоги європейського законодавства, аби в українських реаліях сформувати ефективні правила для розвитку і контролю ШІ.

Олег Дубно підкреслив важливість маркування контенту, що створений штучним інтелектом. Він закликав медіа не очікувати на новий закон, а вже зараз впроваджувати етичні стандарти у своїй роботі.

Як виглядають європейські стандарти та українські реалії

Міністерство цифрової трансформації ще у 2023 році презентувало дорожню карту регулювання ШІ, включно з першим набором рекомендацій для медіа. Вони мають на меті зменшити ризики, що виникають через неконтрольне використання штучного інтелекту.

Правове поле в Україні: що вже працює

Юристка Лабораторії цифрової безпеки Тетяна Авдєєва зазначила, що питання поширення контенту, створеного ШІ, сьогодні частково регулюються законами України. Зокрема:

• стаття 33 закону «Про авторське право» визначає правила використання комп’ютерно-згенерованих матеріалів;
• існують обмеження щодо мови ворожнечі та захисту прав дітей;
• закон «Про медіа» містить норми, що можуть застосовуватися до певного контенту із віковими обмеженнями (16+ або 18+).

Вона наголосила, що неретельно опрацьований текст ШІ може містити нецензурні вислови або упередження, тому дуже важливо дотримуватися чинних норм.

Етичні виклики у розробці національного ШІ

Керівниця етико-правового напряму проєкту «Сяйво» Олена Андрієнко розповіла про складнощі, пов’язані з навчанням української великої мовної моделі (LLM). Вона виділила кілька ключових аспектів:

1. пошук балансу у використанні чутливої лексики та тем, пов’язаних із мобілізацією, евакуацією, переміщеннями;
2. забезпечення відсутності мови ворожнечі й проявів ненависті;
3. відповідність законодавчим нормам та гуманістичним принципам, які актуальні в сучасних українських умовах.

Підкреслено, що впровадження й використання національної моделі має значення для безпеки країни, у зв’язку з чим важливий комплексний підхід до її розвитку.

Обмін досвідом та перспективи

У круглому столі брали участь представники різних медіа: загальнонаціональних, регіональних, а також Національної ради з питань телебачення і радіомовлення та інші фахівці. Обговорювалися практичні кроки зі сталого застосування ШІ у редакціях і етичні виклики, які постають через поширення ШІ-контенту в соцмережах.

Розмова торкнулася як технічних, так і соціальних аспектів, адже важливо не лише впровадити законодавство, а й сформувати культуру відповідального використання технологій у медіапросторі.

Фото: Олег Дубно та Тетяна Авдєєва / Валя Поліщук для ГО «Жінки в медіа»