Мінкульт затвердив нові склад наглядової та експертної рад Національного музею Голодомору-геноциду
Міністерство культури офіційно оголосило про формування наглядової та експертної рад Національного музею Голодомору-геноциду. Ці органи отримають важливу роль у підтримці та розвитку музею найближчі п’ять років.
Склад і функції наглядової ради
До Наглядової ради увійшли 11 представників різних сфер — від українських громадських об’єднань та науковців до діячів міжнародної спільноти і закордонного українства. Вони відповідатимуть за контроль діяльності музею і визначення стратегічних напрямків:
- моніторинг роботи закладу;
- поради щодо розвитку;
- пошук та залучення додаткових ресурсів;
- нагляд за дотриманням статуту;
- узгодження ключових управлінських рішень згідно з чинним законодавством.
Незабаром рада проведе своє перше засідання, на якому обере голову, заступника і секретаря, а також затвердить регламент роботи.
Експертна рада: науково-дослідна підтримка музею
Експертну раду сформували з 12 провідних українських і міжнародних вчених, які спеціалізуються на історії, музейній справі, освіті та комунікаціях. Їх завдання охоплюють комплексний розвиток музею:
- організація наукових досліджень;
- управління фондовою та експозиційною діяльністю;
- координація видавничих та освітніх проектів;
Крім того, експерти сприятимуть міжнародній співпраці і вивченню архівних документів, що дублюють пам’ять про трагічні події Голодомору.
Хто увійшов до наглядової ради?
- Мирон Василик — спеціаліст зі зв’язків із громадськістю та стратегічних комунікацій;
- Роман Ващук — посол Канади в Україні у 2014-2019 роках;
- Антон Дробович — колишній керівник Українського інституту національної пам’яті;
- Ганна Капустян — доктор історичних наук;
- Тарас Кицмей — підприємець і кандидат фізико-математичних наук;
- Олена Ковальська — заступниця керівника Офісу Президента;
- Андрій Когут — директор архіву СБУ;
- Богдан Логвиненко — журналіст, письменник, військовослужбовець;
- Віктор Рудь — юрист із досвідом роботи в Українсько-американській асоціації юристів;
- Ольга Сорока — засновниця Мережі нащадків Голодомору;
- Віктор Ющенко — третій Президент України (2005-2010).
Склад експертної ради
- Валерій Васильєв — доктор історичних наук, провідний науковець Інституту історії НАН України;
- Людмила Гриневич — старший науковий співробітник історичного інституту;
- Валерія Гуєвська — арт-директор «Мистецького арсеналу»;
- Геннадій Єфіменко — кандидат історичних наук;
- Катерина Кулай — директор Одеського художнього музею;
- Любомир Луцюк — професор-емерит Канадського військового коледжу;
- Тиміш Мартиненко-Кушлянський — експерт із державної політики та історичної пам’яті;
- Дарія Маттінглі — історик і старший викладач у британському університеті;
- Ірина Мицак — стратегиня комунікацій і редактор;
- Франк Едвард Сисин — відомий історик;
- Анастасія Чередниченко — президент ICOM Ukraine;
- Ярина Ясиневич — експертка з комунікацій і публічної історії.
Значення музею та підтримка держави
Пам’ять про Голодомор є важливою складовою української ідентичності. Збереження і популяризація правди про геноцид — це спільна відповідальність держави і суспільства. Національний музей Голодомору-геноциду здобув нові структурні гарантії для ефективної роботи в цьому напрямку.
Важливим кроком стало ухвалення закону після візиту Президента України Володимира Зеленського до Канади восени 2023 року. Канадський уряд пообіцяв фінансову підтримку на суму 15 мільйонів канадських доларів для завершення будівництва музею.
До цього Зеленський відхилив рішення Верховної Ради про виділення 573,9 мільйона гривень, що додатково підтверджує серйозність підходу до завершення проєкту.
Фото: офіційний сайт Музею Голодомору-геноциду
