Класичним медіа важко буде виділитися і впливати на суспільні дискусії під час виборів серед великої кількості коротких і замовних повідомлень.

Підготовка до виборів в Україні: виклики, сценарії та роль медіа в умовах війни

В Україні знову загострилася дискусія довкола можливості проведення виборів. Політики, експерти та медіа досліджують кілька сценаріїв, серед яких осінні вибори, але реальний їхній формат і час проведення багато в чому залежать від безпекового контексту в країні.

Спалах теми виборів: справа Зеленського та Залужного

Інтерес до теми підсилився після зустрічі Президента Володимира Зеленського з послом України у Великій Британії Валерієм Залужним наприкінці червня 2026 року. Деякі ЗМІ, зокрема, з посиланням на колишнього журналіста BBC Деніела Пратта, повідомляли про наміри Зеленського балотуватися на другий термін і співпрацю із Залужним у цьому напрямку. Однак речниця Залужного Оксана Тороп спростувала інформацію про будь-які політичні домовленості.

Резолюція Європейського Союзу, ухвалена на початку липня 2026 року, також накладає умови на майбутні вибори: їх рекомендують провести після скасування воєнного стану, аби забезпечити свободу та чесність вибору. Зважаючи на це, «Детектор медіа» поцікавився думками провідних медіаекспертів про актуальність виборчого процесу під час війни, можливі строки та виклики, а також про те, як медіа мають готуватися до такого важливого кроку.

Запитання до експертів і відповіді

1. Хто насправді зацікавлений у постійному порушенні теми виборів: внутрішні чи зовнішні сили?

Юлія Мостова (Zn.ua): В політичному світі, коли одна команда перемагає, вона практично одразу мислить про наступні вибори. Для Зеленського та його кола це є пріоритетом уже кілька років. Проте важливо розуміти, що можливості для проведення виборів відкриваються нечасто — сценарії «достигають» поступово, і тоді інформація починає витікати, адже у процес втягнуто більше фахівців. Інформаційні повідомлення про вибори зазвичай віддзеркалюють сценарії, що формуються на Банковій.

Впливи приходять і знутрі країни, й ззовні, і обидві сторони можуть експлуатувати просочену інформацію у власних інтересах. Амбіції Зеленського надзвичайно великі, і бажання зберегти владу — один з головних мотивів. Тому логічно, що тематика виборів періодично з’являється в інформаційному просторі.

Віталій Сич (Nv.ua): Тут цікавий збіг інтересів Путіна і Зеленського: перший хоче змінити українську владу, другий — перемогти на виборах. Переконаний, що ініціатива щодо виборів йде від Зеленського, який зараз відчуває сприятливий момент, враховуючи позитивні військові події та підвищення рейтингу. Проте умов для проведення виборів у найближчі місяці немає, адже активна фаза війни ще триває.

Андрій Боборикін («Українська правда»): Це питання радше внутрішнього характеру — постійне порушення теми виборів є реакцією суспільства на політичний процес. Зовнішні впливи присутні, але вони другорядні.

Олена Лептуга («Накипіло»): Тема виборів — це «слон у кімнаті». Вона нікуди не зникає, і її використовують під час політичних криз. Визначальним при цьому є внутрішній контекст, навіть попри спроби зовнішніх сил розгойдувати ситуацію, особливо Росії, яка просуває наративи про «недовіру» владі. Внутрішня дискусія значно потужніша і зрештою формує громадську думку.

2. Як медіа мають себе поводити, коли тема виборів піднімається на тлі зустрічей лідерів та політичних чуток?

Юлія Мостова: В епоху швидких новин і коли інформація тече з Банкової, журналісти мусять вловлювати моменти, коли сценарії дозрівають. Важливо бути уважними до фактів та не піддаватися маніпуляціям. У час «коротких форм» і замовного контенту класичним медіа, які цінують аналітику та критичне мислення, буде складно прорватися до аудиторії. Водночас для політиків соцмережі стали ключовими майданчиками для впливу та агітації.

Віталій Сич: Медіа повинні чітко відокремлювати фактичний матеріал від думок чи редакційних оцінок. Він вважає проведення виборів у воєнний час шкідливим для країни та безпеки. Водночас якщо вибори призначать, журналісти повинні надавати політичним гравцям рівні можливості для заяв і пояснень.

Олена Лептуга: Відповідальні медіа мають відійти від ролі ретрансляторів гучних заяв і стати фільтром інформації, що надає суспільству факти, а не емоційний шум. Фактчек і критичний підхід — ключі до зміцнення довіри. Дуже небажано, щоб джерелом новин про вибори ставали невідомі чи маловідомі особи без перевірених фактів.

Андрій Боборикін: Для медіа нічого принципово не змінюється — треба робити свою роботу. Проте багато редакцій, особливо локальних, не фокусуються на політиці. Якщо вибори стануть реальністю, частині видань не вистачить ресурсів, аби повноцінно відпрацьовувати тему.

3. Які головні виклики для медіа стоятимуть під час перших повоєнних виборів? Яку роль відіграватимуть традиційні ЗМІ і соцмережі?

Юлія Мостова:

• Головна проблема — нестача фінансування для класичних медіа.
• Важко конкурувати в інформаційному шумі коротких форм і замовного контенту.
• Зменшується аудиторія, котра цінує експертизу, факти і культуру дискусії.

Політики тепер активно працюють з платформами YouTube, Facebook, TikTok, Instagram і Telegram. Телеграм-канали зокрема дедалі більше купуються за фінансову підтримку.

Віталій Сич: Роль традиційних медіа лишатиметься великою, попри ріст соцмереж. Онлайн-платформи мають потужний вплив, але часто й містять «бруд» і токсичний контент. Тим не менш, сайти на кшталт NV.ua, «Української правди» та інших збирають мільйони унікальних відвідувачів, а телебачення і радіо охоплюють широкі аудиторії. Медіа з їхніми позиціями і коментаторами залишаються важливими для формування виборчих рішень.

Андрій Боборикін: Головною проблемою для медійників буде брак редакційних ресурсів на виконання ролі «вотчдога» — контролю за політиками. Зараз на національному рівні це складно, а на місцевому — практично неможливо масштабувати.

Олена Лептуга: Після виборів 2019 року медіа відчували потужний тиск і критику, часто навіть через збалансовані матеріали. У післявоєнних виборах це буде посилюватися, адже країна має обрати легітимні та прозорі вибори, і медіа виконають роль диялектрики довіри між владою і громадянами.

Підсумки інтересів та викликів

Тема виборів в Україні залишається складною і багатогранною, особливо на тлі військових дій. Внутрішні амбіції і зовнішні впливи переплітаються, створюючи інформаційну напругу, де медіа відіграють ключову роль як інформатори, так і арбітри правди та достовірності.

Підготовка до голосування вимагатиме від журналістів не тільки технічних знань, а й великої відповідальності у фільтрації інформації, збереженні балансу між різними платформами, критичному аналізі та здатності до глибокої аналітики у світі коротких постів та замовного контенту.

Для суспільства важливим буде бачити не лише політичні шафи, а й експертний голос класичних медіа, котрий допоможе розібратися в правді і сформувати осмислене і виважене ставлення до виборів, коли вони відбудуться.

Фотоколаж Миколи Шиманського, фото: Премія Гонгадзе, nv.ua, thelede.media, фейсбук