- Як відбувався ефір телемарафону «Єдині новини» та Першого каналу Суспільного 6—7 липня 2026 року: головні акценти
- Історія та методологія моніторингу телемарафону
- Фронтові напрямки та їх висвітлення в ефірі
- Ворожі атаки на цивільні об’єкти і їх медійне висвітлення
- Ключові зовнішньополітичні теми в ефірі
- Внутрішні політичні події в ефірі 6—7 липня
- Інші внутрішньополітичні теми, які ігнорувалися телемарафоном, але висвітлювалися Першим каналом Суспільного:
- Порушення журналістських стандартів у телемарафоні
- Аналіз Першого каналу Суспільного
- Представництво народних депутатів і політична рівновага в ефірах
- Депутати в телемарафоні
- Депутати на Першому каналі Суспільного
- Політичний піар і пропаганда
Як відбувався ефір телемарафону «Єдині новини» та Першого каналу Суспільного 6—7 липня 2026 року: головні акценти
У ці дні в телемарафоні – відображення найактуальніших подій тижня. Присутнє представлення парламентських фракцій у гостьових студіях, а також помітні прояви політичного піару. Окремо помітні спроби впливу російських наративів і присутність токсичних медійних персон у ефірі. Крім того, були порушення ключових стандартів журналістики, про що й піде мова далі.
Історія та методологія моніторингу телемарафону
Телемарафон «Єдині новини» стартував 24 лютого 2022 року, а моніторинг його ефірів почався 21 березня того ж року «Детектором медіа». У січні 2024 року методологію моніторингу було оновлено та вдосконалено з урахуванням відгуків редакцій учасників марафону. Автор цього моніторингу – Ігор Куляс, медіатренер і розробник основної методології досліджень «Детектора медіа».
За період з березня 2022-го до вересня 2024-го увага була прикута до:
- аналізу ефірних сіток каналів;
- контенту (сюжети, прямі включення, гостьові студії);
- перевірки дотримання журналістських стандартів;
- виявлення політичного піару та присутності різних парламентарів;
- відстеження наративів, у тому числі пропагандистських, і токсичних фігур;
- замовчування важливих тем.
З травня 2024 року Перший канал Суспільного відійшов від участі у телемарафоні та почав мовити окремо 24/7. Проте методологія оцінки їхнього ефіру залишилась незмінною, що дозволяє здійснювати порівняння як і раніше.
Від жовтня 2024-го моніторинг телемарафону змінився: тепер у центрі уваги – як марафон і Перший канал Суспільного висвітлюють основні суспільно важливі теми, кількість та якість участі народних депутатів, прояви політичного піару, а також наявність токсичних персонажів і російських наративів.
З початку 2026 року у телемарафоні відсутній канал «Рада».
Фронтові напрямки та їх висвітлення в ефірі
6—7 липня найбільша активність спостерігалася на Покровському та Костянтинівському напрямках, де відбулося більше 30 бойових зіткнень на добу. Також значна інтенсивність боїв була на Слов’янському, Лиманському й Гуляйпільському фронтах. Телемарафон приділяв сумарно найбільше уваги саме цим активним районам, адже саме їх обговорювали з гостями та висвітлювали у прямому ефірі. Водночас Перший канал Суспільного у ці дні присвятив фронту набагато менше ефірного часу, зокрема найгарячішим ділянкам.
У телемарафоні йдеться не лише про бойову активність, а й про роботу військових журналістів, які ретельно висвітлювали ситуації на землі. Наприклад:
- Канал «1+1» провів кілька репортажів із фронту і прямі включення.
- ICTV та СТБ показали репортажі про фронтові події.
- «Інтер» надав якісні матеріали з передової.
Натомість Перший канал Суспільного в ефірі згадував фронт дуже вибірково, зокрема найбільше уваги було саме Гуляйпільському напрямку.
Ворожі атаки на цивільні об’єкти і їх медійне висвітлення
6 липня здійснили масовану повітряну атаку на Київ. Влучання у житлові будинки спричинили загибель 19 мирних мешканців і травмування 76 осіб. Рятувальні роботи тривали понад добу. Перший канал Суспільного та канали «Інтер», ICTV і СТБ відреагували оперативно, однак саме Перший канал подавав інформацію більш глибоко і з акцентом на допомогу постраждалим.
Також ворог атакував містечко Вишневе під Києвом, де через вибухи складів сталися масштабні руйнування і жертви серед цивільних. Ця тема у телемарафоні та на Першому каналі Суспільного висвітлена недостатньо детально. В інформаційному полі практично не було спроб розібратися, що саме вибухало і чому надто небезпечні склади опинилися в житловій зоні. Обмежилися офіційними заявами про «вторинну детонацію» й пожежу без подробиць.
Ключові зовнішньополітичні теми в ефірі
Головною зовнішньополітичною подією була зустріч у рамках саміту НАТО в Анкарі. Перебіг подій активно висвітлювали канали ICTV, СТБ, «1+1», а також Перший канал Суспільного з якісними прямими включеннями. «Ми — Україна» відзначився детальним експертним обговоренням тематики. Тема була в центрі уваги не лише інформаційного потоку, а й дискусійних студій на каналах марафону й суспільного мовника.
Внутрішні політичні події в ефірі 6—7 липня
У ці дні було кілька резонансних внутрішніх тем, які висвітлювалися по-різному. Наприклад, обшуки у виробника дронів Vyriy Industries і його директора Олексія Бабенка, співвласника видання «Бабель», які з’явилися у фокусі лише каналу «1+1» у телемарафоні. Перший канал Суспільного говорив про цю тему, але не згадував про можливий зв’язок із критикою видання. «1+1» же надавав коментарі безпосередньо від Бабенка.
Запровадження санкцій проти колишнього нардепа Борислава Берези в телемарафоні висвітлював «1+1» – однак із явними маніпуляціями. Водночас Перший канал подавав інформацію повніше та обговорював її з експертами і політиками.
Інші внутрішньополітичні теми, які ігнорувалися телемарафоном, але висвітлювалися Першим каналом Суспільного:
- Заборона «Слідству.інфо» публікувати розслідування про нерухомість брата директора ДБР Сухачова.
- Скасування браслета з ексвіцепрем’єра Чернишова.
- Закінчення процесуальних обов’язків для Юлії Тимошенко.
- Заяви Кличка щодо підготовки Києва до зими та критика уряду.
Події, залишені поза увагою обох сторін
Існували важливі теми, які не були згадані ні в телемарафоні, ні на Першому каналі Суспільного, наприклад:
- Додаткові грошові виплати військовим у тилу.
- Можливе скасування санкцій ЄС щодо російських комбатантів.
- Загибель екіпажу гелікоптера при відбитті атаки дронами.
- Позиція директора ДБР щодо реформи бюро.
- Робота комісії з обрання керівництва САП.
- Зустрічі журналістів із розшукуваними в Україні політиками за кордоном.
- Заяви щодо зменшення небойових втрат у полку «Скеля».
- Оцінки з боку Комітету ВР щодо тиску на медіа.
Порушення журналістських стандартів у телемарафоні
Найбільше проблем було із стандартом достовірності: канали використовували розмиті псевдопосилання, не надавали конкретних джерел. Також були суттєві неточності при співставленні картинки і тексту, особливо у “бліц-зведеннях” і прямих включеннях. Часто в ефірі звучали емоційні оцінки журналістів, які не відокремлювалися від фактів, а також зайва авторизація думок. Ще однією проблемою була складність подачі інформації через використання непояснених абревіатур та термінів.
Підсумовуючи по каналах телемарафону:
- «1+1» – найбільша кількість грубих порушень стандартів достовірності і точності.
- ICTV та СТБ – багато абстрактних посилань і відсутність джерел, неточності в текстах і картинках.
- «Інтер» – емоційність у оцінках, застосування несправжніх посилань та незрозумілих для глядачів термінів.
- «Ми — Україна» – підкреслення фактів без джерел та фактичні помилки.
Аналіз Першого каналу Суспільного
Тут також було чимало порушень, зокрема:
- Суто абстрактні і не підтверджені посилання.
- Фактичні помилки в текстах.
- Змішування фактів з думками у студійних новинах.
- Недостатнє представлення компетенції експертів.
- Використання скриншотів, які складно прочитати, та складних для розуміння слів.
Представництво народних депутатів і політична рівновага в ефірах
Депутати в телемарафоні
За два тижні народних депутатів було запрошено 13 разів, і всі вони представляли фракцію «Слуга народу». Опозиційні фракції в ефірі телемарафону взагалі не з’являлися. Найактивнішими були гості на каналі «Ми — Україна» (11 з 13 запрошень) та троє – на «1+1».
Офіс президента був представлений скромно — загалом приблизно 46 хвилин ефіру, у тому числі виступи радників і уповноваженого з питань санкцій.
Депутати на Першому каналі Суспільного
Цього тижня в ефірі Суспільного побувало 54 народні депутати. 29 з них представляли «Слугу народу». Опозиційні фракції за сумарною кількістю були представлені 22 рази (14 — «Європейська солідарність», 5 — «Батьківщина», 3 — «Голос»). Відзнака — збалансованість між владою та опозицією практично у всіх дискусіях, крім одного випадку, коли представник опозиції говорив без контраргументів від влади.
Окрім депутатів фракцій, в ефірі були також «позафракційні» гості та члени депутатської групи «За майбутнє».
Про невиправдане згадування приналежності депутатів до фракцій
У кількох випадках на Першому каналі Суспільного політично необґрунтовано згадували фракційну приналежність депутатів, що викликало розбіжності у подачі матеріалів.
Політичний піар і пропаганда
Протягом аналізованих днів у телемарафоні проявів політичного піару не зафіксовано. На Першому каналі Суспільного 6 липня один раз згадали фракційну належність гостя без вагомої причини.
Російські пропагандистські наративи та токсичні медійні персонажі в ефірах обох платформ відсутні.



