Що таке онлайн-медіа: Нацрада оприлюднила проєкт критеріїв без погодження з органом співрегулювання

Що таке онлайн-медіа: нові критерії від Нацради та суперечка з органом співрегулювання

Нещодавно Національна рада з питань телебачення і радіомовлення (Нацрада) представила на громадське обговорення власний проєкт критеріїв для визначення онлайн-медіа. Це сталося після припинення спільної роботи з органом співрегулювання, який не погодився з поданими положеннями. Полеміка між двома сторонами виявилася досить гострою і привернула увагу медіаспільноти.

Як повинні встановлюватися критерії онлайн-медіа?

Закон України «Про медіа» визначає механізм створення критеріїв для ідентифікації онлайн-медіа. Відповідно до нього:

• Основним розробником критеріїв є орган спільного регулювання у сфері онлайн-медіа.
• Після узгодження цей документ має схвалити Нацрада.
• У разі, якщо протягом року з моменту вступу в силу закону критерії не будуть підготовлені органом співрегулювання, Нацрада має право затвердити їх самостійно.

Орган спільного регулювання з’явився в червні 2024 року, а строки розробки критеріїв спливли 31 березня 2024 року. Проте навіть після запуску роботи органу співрегулювання Нацрада вирішила підготувати власний проєкт, який і винесла на обговорення у 2026 році.

Що пропонує Нацрада в проєкті критеріїв?

У своїй версії критеріїв Нацрада пропонує 8 основних позицій для визначення онлайн-медіа:

1. Відповідність діяльності меті і завданням медіа.
2. Наявність редакційного контролю.
3. Економічний характер діяльності.
4. Регулярне поширення масової інформації.
5. Публічний характер роботи.
6. Постійна наявність назви.
7. Поширення інформації через власний вебсайт чи офіційні акаунти в соцмережах і платформах.
8. Відсутність ознак аудіовізуального медіа.

Згідно з документом, будь-яка фізична або юридична особа, яка поширює масову інформацію на власній інтернет-платформі та відповідає критеріям, вважається суб’єктом онлайн-медіа, незалежно від реєстрації.

Визначення аудіовізуального медіа

У документі підкреслюється, що аудіовізуальні чи аудіальні матеріали в онлайн-медіа мають бути допоміжними, а основним форматом є текст та статичні зображення. Друга категорія — це медіасервіси, що поширюють аудіовізуальні програми за розкладом, які не мають статусу онлайн-медіа.

Погляд Нацради на конфлікт навколо критеріїв

Олександр Бурмагін, член Нацради, пояснив, що спершу планувалося створити критерії разом з органом співрегулювання. Через півроку дискусій та роботи над драфтом конструктивність зникла, оскільки орган співрегулювання запропонував підходи, які, на думку Нацради, суперечать закону.

Через це регулятор вирішив подати на обговорення саме свій варіант критеріїв, закликаючи медіаспільноту долучитися до обговорення та надати свої пропозиції.

Пресслужба Нацради додала, що робоча група при органі співрегулювання була створена за ініціативою Нацради, і кілька місяців тривали зустрічі з представниками індустрії і громадськості. Проте в фіналі керівництво органу відхилило проєкт, оскільки він містив нові визначення та підходи, що суперечать чинному законодавству.

Нацрада також підкреслює, що взяла за основу свого документа попередній проєкт робочої групи, але вже з урахуванням власних зауважень.

Позиція органу співрегулювання: що кажуть експерти?

Голова органу співрегулювання онлайн-медіа Оксана Романюк повідомила, що робоча група, працюючи над проєктом критеріїв, зібрала щонайменше три члени Нацради. Документ мав бути прийнятий обома сторонами, але індустрія його відхилила через низку сумнівних положень.

У числі спірних моментів були:

• Відсутність чіткого позитивного визначення онлайн-медіа.
• Вимога реєструвати кожен акаунт у соцмережах окремо.
• Автоматичне визначення наявності відеоконтенту як ознаки аудіовізуального медіа.

Ці підходи не відповідали ні європейським нормам (зокрема EMFA), ні практиці реєстрації медіа в ЄС, де реєструється один медіасервіс з можливістю розповсюдження контенту на різних платформах.

Орган співрегулювання продовжує працювати над документом, який включатиме врахування коментарів Нацради та пропозиції щодо дистрибуційних майданчиків. Наразі триває робота над новою редакцією, яка буде повторно розглянута і винесена на затвердження правління.

Чи можливий конфлікт навколо затвердження критеріїв?

Оксана Романюк зазначила, що хоча Нацрада формально може блокувати або затягувати затвердження критеріїв, довготривала неконструктивність лише посилить невизначеність і вплине на репутацію України у виконанні законодавства та євроінтеграційних зобов’язань.

Вона також наголосила на необхідності мораторію на перевірки реєстраційного статусу онлайн-медіа до моменту ухвалення остаточних критеріїв і закликала регулятора відновити ефективний діалог і співпрацю з органом співрегулювання.

Погляд індустрії та подальші кроки

Секретар правління органу співрегулювання в сфері онлайн-медіа Галина Петренко підкреслила, що індустрія активно долучається до обговорення проєкту і працює над виправленням виявлених проблем у пропозиціях Нацради.

Тільки спільними зусиллями регулятор, медіаспільнота і громадськість зможуть сформувати збалансований і дієвий документ, який відповідатиме інтересам усіх сторін і підтримає розвиток онлайн-медіа в Україні.

Зазначимо, що ілюстрацію до матеріалу створено за допомогою штучного інтелекту Grok.