Робота Нацради у першій половині 2026 року: оновлення процедур реєстрації медіа, проведення конкурсів, застосування штрафів і скасування ліцензій

Нацрада в першому півріччі 2026-го: жорсткіше ставлення до реєстрацій, конкурси, штрафи та анулювання ліцензій

Перші місяці 2026 року в діяльності Національної ради з питань телебачення і радіомовлення ознаменувалися посиленням контролю над медійною сферою. Відмови в реєстрації, численні конкурси на частоти, суворі штрафи, приписи й навіть анулювання ліцензій — усе це вказує на новий, більш жорсткий підхід, що спрямований на очищення медіа-простору. Квотування мовлення та блокування сервісів країни-агресорки додають цій картині вагомих змін у роботі регулятора.

Вплив парламенту і склад Нацради: що відомо

За підсумками розгляду звіту профільним парламентським комітетом, робота Нацради отримала схвальну оцінку. Президент та парламент, аналізуючи звіти за минулий рік, не ухвалювали рішення про дострокове припинення повноважень жодного з членів. Однак найближчим часом склад регулятора таки зміниться: час повноважень п’яти з восьми членів уже добігає кінця, і оголошені конкурси на нові кандидатури свідчать, що відбуватиметься оновлення кадрового резерву.

Новий підхід до реєстрації медіа: що змінилося

З початку року Нацрада почала класифікувати YouTube- та TikTok-канали як нелінійні аудіовізуальні сервіси, а не онлайн-медіа, як це було раніше. Це знаменує зміну підходу до реєстрації: якщо раніше онлайн-медіа реєструвалося добровільно, то для аудіовізуальних медіа — зокрема й нелінійних — це стало обов’язковою умовою для початку роботи. Спершу слід зареєструватись, а вже потім — повідомити про старт мовлення.

Нацрада суворо реагує на порушення: діяльність із ознаками аудіовізуального медіа без реєстрації карається штрафами від 40 до 600 тисяч гривень. Водночас прецедентів таких поки що не зафіксовано.

Особливу увагу приділено чіткому розмежуванню між аудіовізуальними медіа й онлайн-медіа. В розробці перебувають критерії, які б визначали статус об’єктів медіа простору. При цьому Нацрада наголошує, що суб’єкт зі ознаками аудіовізуального не може вважатися онлайн-медіа або дистрибуційним майданчиком.

Розмежування медіа: суттєві нюанси

• Критерії розробляються спільно з органом співрегулювання.
• Позиція регулятора: закон не підтримує поділ онлайн-медіа на підкатегорії типу текстових або відео сервісів.
• Визначення дистрибуційних майданчиків, як Facebook або YouTube, виключено з критеріїв для онлайн-медіа.

Відмови у реєстрації посилилися: кому говорять «ні»

За останні півроку суттєво зросла кількість відмов, особливо серед онлайн-медіа. Якщо раніше відмовляли переважно через технічні помилки або формальні причини, тепер Нацрада більш радикально підходить до реєстрації блогерів, інтернет-казино та ресурсів із рекламою азартних ігор. Особливо це стосується тих, хто хоче отримати статус, аби легалізувати рекламу лудоманії з урахуванням нових законодавчих норм.

Прикладами є такі рішення:

1. Відмова ТОВ «Стіл медіа груп» на реєстрацію сайту Beton Sport через відсутність оновлення контенту.
2. Відмова ТОВ «Медіксі» через обмежений доступ до порталу.
3. Відсутність реєстрації для особистих блогерів та онлайн-казино.

Ці факти підкреслюють, що насиченість контентом та активність ресурсу є важливими критеріями для регулятора.

Нові реєстрації — широке коло медіа

Водночас у першому півріччі Нацрада зареєструвала сотні нових медіаресурсів. Серед них — радіо «FreeДом», канал Newsmax Ukraine, оновлений канал «Люкс», а також аудіовізуальні проєкти «Української правди».

Ось основні дати й події з реєстрацій:

• 8 січня — понад 30 нових онлайн-медіа, у тому числі «Труха Україна».
• 5 березня — спортивні канали на Twitch, YouTube і TikTok як нелінійні сервіси.
• 26 березня — 70 медіа, серед яких 16 радіостанцій «Люкс» в OTT-форматі.
• 14 травня — Bihus.Info та подкасти NV отримали статус нелінійних медіасервісів.
• 28 травня — реєстрації Newsmax Ukraine, каналів «Ми — Україна» та Happy Radio.

Динаміка конкурсів: кому дісталися частоти

У першій половині року Нацрада провела кілька ключових конкурсів на місця в цифрових мультиплексах і FM-частотах.

За підсумками:

1. Дитяче телебачення «33 канал» отримало цифрову частоту у Шепетівці.
2. FM-радіо «Західний полюс», «Інді радіо» та «Бліц-FM» — переможці у відповідних областях.
3. Цифрове радіомовлення у Києві дісталося «Teren (fm)».
4. Загальнонаціональний цифровий мультиплекс отримало ТОВ «Тайм медіа солюшин» із логотипом Rozpakuy Hitline.
5. Переможцем мультиплексу «Зеонбуду» 28 травня став «Перший міський телеканал. Кривий Ріг».

Важливо, що у деяких великих містах, зокрема в Полтаві, частоти залишилися незаповненими через відсутність кандидатів, а деякі канали продають свої частоти іншим медіа, змінюючи таким чином позивні та формат мовлення.

Цифрові конкурси, на які ніхто не подав заявки

Інколи організовують більше конкурсів, ніж є охочих учасників. Так складається у випадках із загальнонаціональними мультиплексами МХ-7, МХ-2 і МХ-3, куди не подають заявки. Це свідчить про поступове зниження інтересу до ефірного цифрового мовлення через високі витрати та віддачу, що зміщує акценти на OTT-технології.

Анулювання ліцензій: чому канали відмовляються від ефіру

У першому півріччі 2026 року Нацрада анулювала низку ліцензій, причинами чого були як економічні складнощі, так і відсутність мовлення.

Основні факти:

• Канал «Ми — Україна» залишив цифровий мультиплекс МХ-7 через нерентабельність і низьку ефективність покриття.
• XSport та XSport+ повністю припинили мовлення, посилаючись на економічні проблеми.
• Канал М1 відмовився від DVB-T2 і зосередився на кабельному та OTT-мовленні.
• ТОВ ТК «Автор ТВ» позбавлене ліцензії через відсутність співпраці із регулятором і повторні порушення.

Штрафи у медіасфері: за що платять найбільше

Нацрада активно застосовує штрафні санкції за порушення різного роду — від відсутності мовлення і несвоєчасної подачі інформації до порушення територіальної цілісності та заборон контенту.

Ключові приклади:

1. Радіостанції та телеканали отримували штрафи за відсутність мовлення чи порушення реєстраційних норм.
2. Sweet.TV сплатив 320 тисяч грн за розповсюдження фільмів із російським актором, внесеним до списку загроз нацбезпеці.
3. ua.news оштрафовано за матеріал з позначенням Криму як частини РФ без відповідного уточнення.

Приписи: дрібні порушення й оголошення вимог

Найактивніше Нацрада застосовує приписи через несвоєчасне оновлення реєстраційних даних, змін у керівництві та рекламні порушення.

Приклади видань із припинами:

• Ain.ua, dev.ua, «Українська правда», «Європейська правда», «Інтерфакс» та інші через рекламу нікотинових паучів.
• СТБ та «Еспресо» отримали зауваження щодо порушення правил мовлення у дні пам’яті.

Вирішення таких питань передбачає відповідність українському медіазаконодавству та можливі судові оскарження.

Заборонені сервіси та блокування інформаційної загрози

За півроку Нацрада заборонила активність двадцяти онлайн-сервісів країни-агресорки, серед яких onelike.tv, Smotret TV, RusTV та інші. Крім того, були внесені до списку загроз нацбезпеці відомі російські артисти та блогери.

Моніторинг мовних квот: майже повне дотримання

Перевірка 40 загальнонаціональних каналів показала, що більшість повністю відповідають необхідним мовним квотам. При цьому 32 канали забезпечили 100% українськомовне мовлення, а решта – понад 96%, що задовольняє законодавчі вимоги.

Перегляд термінів мовлення: хто отримав відтермінування

Під час війни та надзвичайного стану Нацрада оновила положення щодо ліцензування та дозволила низці мовників відкласти початок мовлення. До сьогодні відтермінування отримали десять компаній, серед яких:

• ТОВ «Контент менеджмент груп» — до 4 серпня 2026 року через технічні причини.
• ПП «ТРК “Ефір-Р”» — до кінця воєнного стану через тимчасову окупацію.
• ТОВ «Дідживан» і «Телемедіагруп» — до 2027 року через фінансові та бойові умови відповідно.

Ці рішення базуються на чітких критеріях, серед яких технічна можливість, безпека, територіальні ризики і економічна доцільність.

Головна ілюстрація створена за допомогою ChatGPT.

Матеріал підготовлений за підтримки Норвезького Гельсінського комітету та профінансований Норвезьким агентством з розвитку співробітництва (NORAD).