Заборони у соцмережах для дітей: чому міжнародні спроби блокування не дають результату

Чому заборони соцмереж для дітей не працюють так, як хочеться: досвід і виклики з різних куточків світу

Світ охоплює хвиля заборон соцмереж для дітей і підлітків. Здавалося б, достатньо ухвалити закон, і проблема вирішена. Та насправді реалізувати це набагато складніше, ніж виглядає на перший погляд.

Лише два роки тому ідея повністю відрізати підлітків від Instagram чи TikTok здавалася занадто жорсткою. Тепер цей тренд набирає обертів по всьому світу — Австралія, Велика Британія, Індонезія, Бразилія, десятки європейських країн, а тепер навіть цілий Євросоюз прагнуть або заборонити, або суттєво обмежити доступ дітей до соцмереж. І Франція — першою серед європейських держав — вже впровадила подібні правила.

Як ідея заборони соцмереж для дітей дістається до Брюсселя

На початку липня з’явилася інформація, що глава Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн має намір оголосити про загальноєвропейську заборону соцмереж для дітей. Наразі жодних юридичних підстав для такого рішення немає, а мінімальний вік та механізми контролю ще не визначені. Водночас кілька країн ЄС пропонують свої моделі реалізації: від обов’язкової згоди батьків для користування соцмережами до впровадження технологій для підтвердження віку.

Фон дер Ляєн підтримала ініціативи окремих європейських країн, які ще в травні 2025 року об’єднали зусилля і вимагали заборонити соцмережі дітям до 15 років. Тоді речник Єврокомісії Томас Реньє заявив, що цим має займатися кожна країна окремо, а не Брюссель.

Однак у 2026 році фон дер Ляєн змінила позицію, оголосивши про плани запропонувати єдині європейські правила під час саміту з АІ та захисту дітей у Копенгагені. Уже цього літа вона підтвердила наміри внести відповідний законопроєкт.

Вікові обмеження в країнах ЄС

Понад 20 країн Євросоюзу вже опрацьовують законодавчі ініціативи щодо обмежень на соцмережі за віком. Способи реалізації різняться — ось декілька прикладів:

• Данія — сувора заборона для дітей до 13 років і дозвіл батьків для підлітків від 13 до 15 років;
• Італія, Португалія, Люксембург — схожа логіка з іншими віковими межами;
• Німеччина — обговорюється повна заборона до 14 років і “обмежений доступ” через спеціальну підліткову версію соцмереж;
• Франція — жорстка заборона для дітей до 15 років;
• Іспанія, Австрія, Словенія — планують подібні обмеження для дітей до 16 та 15 років відповідно.

ЄС також розробляє технічні рішення: у квітні 2026 року з’явився додаток для верифікації віку на основі технології «нульового розкриття», що дозволяє підтвердити факт повноліття без надання особистих даних.

Використання цього додатку не є обов’язковим, однак платформи, які не приєднаються до системи верифікації, мають довести ефективність власних методів, інакше їм загрожують штрафи, закріплені у європейському Акті про цифрові послуги (DSA). У квітні 2026 року Єврокомісія визнала Meta порушницею DSA за нездатність заблокувати дітей до 13 років на Facebook та Instagram, а літом розслідування підтвердило, що дизайн цих соцмереж сприяє залежності користувачів.

Кроки Великобританії та США

Найрадикальніший крок зробила Великобританія: уряд Кіра Стармера анонсував заборону на соцмережі для дітей до 16 років — Snapchat, TikTok, YouTube, Instagram, Facebook і X. Заборона має запрацювати навесні 2027 року. Винятком є месенджери, але й там заборонено стріми та спілкування з незнайомцями. Ця політика поширюється й на ігрові платформи. Стармер застосовує не лише законодавчі засоби, а й адміністративний тиск, регулярно збираючи лідерів технологічних гігантів для обговорення поточних заходів безпеки.

У липні Великобританія запропонувала ще й «соцмережеву комендантську годину» для користувачів 16—17 років, коли підлітки не зможуть користуватися соцмережами.

У США аналогічні законодавчі ініціативи «застрягли» в Конгресі і перейшли на рівень штатів. Приклади регуляторних дій:

1. Вірджинія ввела ліміт у годину на день для неповнолітніх без згоди батьків;
2. Небраска заборонила адиктивні функції типу нескінченних стрічок для дітей;
3. Флорида, Джорджія, Теннессі та інші штати вимагають верифікації віку і батьківської згоди.

Інша американська стратегія — позови проти платформ через шкідливий дизайн. Верховний суд відмовився розглядати апеляцію Meta у справі з Вермонтом, де техногіганта звинувачують у свідомому створенні залежності та введенні користувачів в оману.

У березні 2026 року було ухвалено штраф у $375 млн за оманливу рекламу безпеки соцмереж і сприяння сексуальній експлуатації дітей. Також 20-річній позивачці призначили компенсацію $6 млн за шкоду, завдану недбалим дизайном платформ.

Отже, у США триває двовекторна модель регулювання: законодавчі заборони не надто просуваються через побоювання за свободу слова, натомість судові позови щодо шкідливого дизайну дають позитивні результати і виглядають перспективнішими.

Австралія — перший досвід заборони соцмереж для неповнолітніх

Австралія стала першою країною, яка у 2024 році ухвалила закон, що забороняє соцмережі дітям до 16 років. Він вступив у силу у грудні 2025-го і охоплює такі платформи, як Facebook, Instagram, TikTok, YouTube, Snapchat тощо. Платформи повинні були видалити акаунти неповнолітніх і запровадити механізми блокування їх реєстрації. Спочатку штраф за порушення міг сягати 49,5 млн австралійських доларів, а в червні 2026-го — було подвоєно максимальні санкції.

Попередні результати здавалися вражаючими: до середини грудня 2025 року соцмережі заблокували майже 4,7 млн дитячих акаунтів, а навесні 2026-го додалося ще 300 тисяч. Але дослідницькі експерименти з 50 тестовими акаунтами показали, що соцмережі майже не розпізнають профілі дітей і не видаляють їх.

Ситуацію підтвердило наукове дослідження Університету Ньюкасла: понад 85% підлітків до 16 років усе ще активно користуються соцмережами переважно через власні акаунти. Перевірки віку, хоч і присутні, не є ефективними.

За даними Molly Rose Foundation, діти обходять заборону різними шляхами:

• 70% зізналися, що обхід системи був простим;
• 46% проходили повторні перевірки;
• часто реєструвалися через акаунти друзів або родичів;
• близько 5% користувалися VPN для маскування місця перебування.

З якими викликами стикаються заборони соцмереж для дітей

Досвід Австралії показав, що заборони — це лише початок довгого і складного процесу. Основні проблеми полягають у:

1. Ефекті витіснення. Люди просто переходять на інші платформи (Telegram, Roblox, Twitch, BeReal) чи використовують анонімні сервіси, наприклад VPN.
2. Низькій ефективності перевірок віку. Навіть провідні соцмережі не змогли адекватно відфільтрувати неповнолітніх користувачів.
3. Складнощах у балансі між обмеженнями і свободою. Правозахисники попереджають про шкоду вільному інтернету.

Експерти рекомендують не просто блокувати дітей, а змінювати дизайн соцмереж, зменшуючи адиктивний потенціал і захищаючи особисті дані користувачів. Саме це лягло в основу європейської резолюції, яка засуджує компанію Meta за створення залежності.

У США великі технологічні компанії активно оскаржують такі заборони, посилаючись на Першу поправку та право дітей на інформацію, що створює додаткові юридичні перешкоди для регуляторів.

Крім того, існує розрив між ідеєю заборон, які підтримує більшість населення, та практичною реалізацією контролю. Опитування YouGov напередодні австралійського закону показало 77% підтримки, але навіть більшість прихильників погоджувалися, що забезпечити реальний контроль буде непросто.

Що чекає країни, які вирішать втілити заборони

Головний урок Австралії — заборони не працюють автоматично. Мотивовані підлітки і платформи, зацікавлені у своїй бізнес-моделі, завжди знаходять способи обходу, починаючи від фейкових акаунтів і закінчуючи підробленими документами. Також деякі спосиби боротьби розробники блокують задля збереження трафіку і реклами.

Регулятори не здаються і посилюють вимоги:

• Велика Британія розширює заборони на стримінги й ігрові сервіси;
• Данія, Франція і Португалія роблять ставку на державні цифрові системи ідентифікації;
• Євросоюз планує вбудовувати верифікацію віку безпосередньо в операційні системи смартфонів, що зробить традиційні обхідні методи менш ефективними.

Очевидно, що існують дві ключові стратегії вирішення цього питання:

1. Технічне забезпечення вікових обмежень і жорсткий контроль над доступом (Австралія, ЄС, Великобританія);
2. Регулювання шкідливого дизайну, прозорість алгоритмів, захист даних і зниження адиктивності соцмереж (частина Європи та США).

Схоже, майбутнє принесе комбінацію обох підходів, оскільки жоден із них сам по собі не зможе повністю впоратися із завданням захисту неповнолітніх у цифровому просторі.