Суд заочно взяв під варту пропагандиста Гнатюка, якого ЗМІ звинувачують у розкраданні «Суспільне Херсон»

Заочне арештування пропагандиста Гнатюка за співпрацю з окупантами: деталі справи

Центральний районний суд Миколаєва ухвалив рішення про заочне тримання під вартою Романа Гнатюка — пропагандиста, який звинувачується у співпраці з країною-агресором та виправдовуванні окупації українських територій. Про це стало відомо з повідомлення Центру публічних розслідувань на основі судового рішення.

Хто такий Роман Гнатюк і в чому його звинувачують?

За матеріалами слідства, весною 2022 року Гнатюк, працюючи у проросійському інтернет-виданні «Украина.ру» (частина медіагрупи «Россия Сегодня»), прийняв пропозицію окупаційної влади вести інформаційну діяльність на підтримку Росії.

• Він готував матеріали, які виправдовували агресію РФ та заперечували її провину у війні;
• Сприяв розпалюванню сепаратистських настроїв серед населення;
• Висвітлював окупацію як «возз’єднання» з Російською Федерацією;
• Регулярно приїжджав на тимчасово захоплені території Херсонщини для створення пропагандистських сюжетів.

Як саме відбувалася пропагандистська діяльність Гнатюка?

Період між березнем 2022 і червнем 2025 років став для нього активним у просуванні проросійської риторики. За словами слідчих, він:

1. Готував репортажі та інтерв’ю, де прихильно висвітлював роботу окупаційної адміністрації.
2. Викривав реальний стан справ, подаючи інформацію у викривленому вигляді;
3. Публікував свої матеріали на ресурсах «Украина.ру» та в проросійських телеграм-каналах.

Один із резонансних епізодів пов’язаний із репортажем із Херсонського машинобудівного заводу, захопленого росіянами навесні 2022 року. Там Гнатюк використав термін «спецоперація» замість війни, а занепад підприємства пояснював «відлунням незалежної України», а не бойовими діями.

Інші фактми справи

Слідство також встановило, що Гнатюк викладав у так званій «Школі воєнного кореспондента», передаючи власний досвід журналістам, які хотіли працювати у зоні так званої «спеціальної військової операції». Його матеріали відзначалися позитивними відгуками і критикували українську сторону.

Правоохоронна реакція та процесуальні кроки

13 червня 2026 року Служба безпеки України повідомила Роману Гнатюку про підозру за двома статтями:

• ч. 6 ст. 111-1 Кримінального кодексу України — колабораційна діяльність;
• ч. 3 ст. 436-2 Кримінального кодексу України — виправдання збройної агресії РФ проти України.

Після чого Гнатюка оголосили у розшук, оскільки, за даними слідства, він нині перебуває на території Росії, ймовірно — у Москві.

Доказова база та попередня діяльність

Правоохоронці надали суду ряд доказів, зокрема:

1. Матеріали із медіа «Кавун.City», де описувалося, як Гнатюк відвідував розграбовану будівлю «Суспільне Херсон» та брав участь у дискредитації мовника.
2. Фотознімки із телевізійної вежі у Херсоні, де його зафіксували під час роботи.

Варто зазначити, що перед початком повномасштабного вторгнення Гнатюк працював на кілька проросійських медіа, що поширюють російську пропаганду. Через суспільний резонанс його звільнили з телеканалу «112 Україна», із яким його найчастіше пов’язували.

Ілюстрація: російські джерела