Оновлена комунікаційна стратегія МЗС сформована на основі воєнного досвіду

Як Україна планує тримати голос у світі: нова комунікаційна стратегія МЗС на 2026—2030 роки

23 липня Міністерство закордонних справ офіційно затвердило нову комунікаційну стратегію на наступні п’ять років. Вона визначатиме, як Україна презентуватиме себе на міжнародній арені, враховуючи унікальний досвід, здобутий у період війни. Пропонуємо детальний розбір цього важливого документу.

Голос України в глобальному інформаційному просторі

Основне завдання стратегії — зберегти увагу світу на Україні, не дозволити голосу нашої держави загубитися серед інших подій. Війна триває вже давно, і світова медіасфера поступово втомлюється, переключаючись на інші теми.

Тому якісна, оперативна та скоординована комунікація, яка утримує фокус інтересу, стає ключовою. Система роботи (з центром у Департаменті публічної дипломатії та стратегічних комунікацій МЗС) передбачає чіткий розподіл ролей і швидкий обмін інформацією між різними відділами.

До цього процесу залучені не лише МЗС, а й інші державні інституції та суспільні проєкти. Це включає:

• Центр стратегічних комунікацій;
• Український інститут імені Удовенка;
• Медіаплатформи і телеканали, зокрема Freedom;
• парламентарів, дипломатів та світову українську спільноту.

Це створює мережу, де учасники працюють із різними аудиторіями, адаптуючи послання під їхні мовні та культурні особливості. Однак чим ширшим стає це коло, тим важливіше зберігати єдину лінію подачі інформації.

Як швидко реагувати на інформаційні виклики

Найприкметніша частина нової стратегії — встановлення чітких часових норм для кризового спілкування:

1. Реакція в соцмережах — від 1 до 5 хвилин;
2. Відповіді для традиційних медіа — упродовж 20–40 хвилин;
3. Перше офіційне спростування фейку — максимум протягом 1 години;
4. Детальна реакція — до 4 годин після початку кризи.

Такі вимоги формують чіткий сценарій роботи, де інформаційна кампанія не може чекати на дозвіл чи довгі погодження. Поширення неправдивих наративів дуже швидке, і тому необхідна миттєва мобілізація.

Для створення якісних повідомлень використовується алгоритм «МАСК», що складається з 4 ключових складових:

• Мета повідомлення;
• Цільова аудиторія;
• Основний сигнал;
• Контекст комунікації.

Перед виходом у публічний простір кожен меседж проходить перевірку за цими параметрами, щоб забезпечити максимально ефективну подачу. Окремий акцент робиться на важливості профілактичної роботи – краще запобігати кризі, ніж ліквідовувати її наслідки.

«Один голос» без промышленного конформізму

Стратегія спирається на принцип «one voice» — усі офіційні представники мають транслювати узгоджені та несуперечливі сигнали. Разом з тим, вона не запроваджує суворого контролю за висловлюваннями дипломатів у соціальних мережах або за їхньою активністю поза роботою.

Це означає, що:

• Дипломати можуть говорити мовою специфіки країни, до якої звертаються;
• Парламентарі висвітлюють теми, обмежені протокольними рамками МЗС;
• Українська діаспора і громадські лідери звертаються до неурядових кіл і використовують адаптовані формати.

Тобто «один голос» — це не слово в слово однакові фрази, а цілісність, відсутність взаємних суперечностей. Однак, щоб зберегти цю узгодженість, потрібна щоденна координація багатьох людей, що є нелегким завданням.

Швидкість – життєва необхідність

Швидкість реагування, прописана у стратегії, — не просто теоретичний стандарт. Це результат багаторічного досвіду, набутих у разгар інформаційної війни. Зараз це не перевага, а невідкладна потреба.

Проте високий темп комунікації вимагає:

1. Постійної доступності фахівців, навіть у нічний час та вихідні;
2. Постійної координації між різними часовими поясами, де працюють українські дипломатичні установи;
3. Стійкості командного ресурсу для запобігання вигоранню.

Стратегія детально регламентує дії під час кризи, однак питання кадрової підготовки і забезпечення внутрішньої витривалості залишається відкритим і, можливо, вирішується в інших внутрішніх документах.

Комунікаційний бойкот: нове правило гри

Документ офіційно затверджує бойкот державним медіа Росії та країн, які підтримують її агресію. Українські посадовці відмовляються від інтерв’ю та участі в будь-яких програмних форматах, які могли б легітимізувати ці російські платформи.

Такі медіа давно перестали бути джерелом неупередженої інформації – їхня мета – викривлення фактів і маніпуляції. Уникнення участі в їхніх програмах — не мовчання, а свідоме небажання підсилювати проросійські наративи.

Штучний інтелект і постійні виклики часу

Хоча стратегія охоплює період до 2030 року, вона передбачає щорічний перегляд для адаптації до швидких змін інформаційного середовища. Особливу увагу приділено використанню штучного інтелекту (ШІ).

Встановлено такі правила роботи зі ШІ:

• Заборона на створення фальшивих фото і відео руйнувань та агресії;
• Необхідність людської перевірки будь-якого продукту, створеного за допомогою ШІ;
• Обмеження на завантаження інформації з обмеженим доступом у комерційні моделі штучного інтелекту.

Втім, враховуючи темпи розвитку технологій, розділ про ШІ доведеться оновлювати часто, підтверджуючи, як динамічно змінюється інформаційний ландшафт і користування новими інструментами.

Асиметрична комунікація як відповідь на російські медіабюджети

Україна не має ресурсів, порівнянних із російськими державними медіамережами, і це не її мета — вступати в пряму конкуренцію за бюджети. Замість цього стратегія вибудовує асиметричний підхід, який базується на точних моментах і креативних рішеннях.

Успішні кейси українських інформаційних кампаній показують, що можна досягати широкого охоплення завдяки:

• Влучному таймінгу;
• Яскравим візуальним образам;
• Активній участі відомих персон;
• Перетворенню складних політичних тем у зрозумілі, людяні історії.

Асиметричність не означає дешевизну. Сигнал має регулярно повторюватися, трансформуватися і поширюватися по різних каналах, щоб підтримувати інтенсивність і довготривалість впливу.

Це вимагає не лише інтелектуальних зусиль, але й системної організації, постійного моніторингу реакції аудиторій та гнучкості в адаптації стратегій.

Колаж створений за допомогою ChatGPT