Близько 80% опитаних українських редакцій зараз знаходяться на межі виживання, — Індекс життєздатності медіа LMF

Майже 80% українських редакцій балансують на межі виживання — дослідження Львівського медіафоруму

Опитані редакції українських медіа опинилися у глибокій кризі, де більшість працює у складних фінансових умовах. Згідно з представленим Львівським медіафорумом (LMF) дослідженням, індекс життєздатності медіа в країні виявився доволі низьким, що викликає занепокоєння щодо майбутнього галузі.

Медіа на межі фінансової нестабільності

LMF провів комплексне масштабне опитування, яке охопило 116 редакцій від загальнонаціональних телеканалів до невеликих інтернет-видань. Аналізували також фінансовий стан майже двох тисяч медіакомпаній.

Результат — середній показник життєздатності становить лише 2,7 із 5 балів, що свідчить про суттєві проблеми у цій сфері.

На думку багатьох редакторів, найбільше підриває стабільність саме фінансова база:

• 91,4% респондентів відзначили матеріальні труднощі;
• 78,4% вказали, що працюють на межі, коли доходів бракує навіть на базове існування;

Джерела доходів розподіляються не рівномірно, і основні з них включають:

1. рекламні надходження — 26,4%;
2. гранти — 26,1%;
3. дотації від власників — 18,1%;
4. продаж контенту — 9,4%;
5. добровільні пожертви — 3,1%.

Варто зазначити, що лише трохи більше 8% редакцій можуть вважати себе фінансово забезпеченими. В той же час 48,3% відчувають значні чи критичні потреби у додаткових ресурсах.

Кадрова ситуація та внутрішній ресурс команд

Недостатність персоналу та нестабільність у командах — додаткові виклики для редакцій. Понад половина опитаних мають до 5 осіб у складі. Ось деякі цифри та факти:

• 53,5% — маленькі редакції;
• 75% — без кадрового резерву;
• 80% працюють на межі своїх людських можливостей;
• 71,6% стикалися з потребою найму за останній рік;
• 32,7% мають системні проблеми із пошуком кваліфікованих працівників.

Основними причинами кадрових проблем вважають низький рівень заробітку, відсутність достатньої кваліфікації на ринку, а також переїзд кадрів. Окрім того, понад 85% редакцій не мають доступу до професійної психологічної підтримки.

Безпека і технологічна стійкість медіа в умовах війни

Війна внесла свої корективи не лише в контент, а й у безпеку медіа:

• близько третини редакцій зазнали фізичних ушкоджень;
• 8,6% повідомили про поранення або загрозу життю працівників;
• лише 5,2% працюють у цілком безпечних умовах;
• з 52 редакцій у прифронтових областях лише 4 мають повний захист;
• 17 редакцій практично не забезпечені необхідними засобами безпеки в зоні бойових дій.

Щодо стабільності роботи при відключеннях електрики:

1. 51% мають повну енергетичну автономність;
2. приблизно третина зупиняє частину процесів;
3. 4,3% змушені припиняти роботу повністю;
4. 41,3% не мають резервних каналів зв’язку, таких як Starlink чи альтернативні провайдери.

Цифрові загрози теж залишаються актуальними. Лише 5,2% редакцій відчувають повний захист своїх ресурсів і даних. При цьому майже 70% не помічають наслідків кібернападів, та 6% відзначають серйозні ускладнення.

Стратегічні плани і адаптація медіа до нових викликів

Хоча медіасфера поступово звикає працювати в режимі постійних криз, не всі видання мають внутрішній ресурс для довгострокових планів. Розподіл виглядає так:

• 28,4% — мають цілісне бачення розвитку;
• 20,7% — володіють чіткою стратегією з конкретними планами;
• 23,3% — мають цілі, але не можуть зосередитися через нагальні проблеми;
• 5,2% — не мають уявлення про подальший напрямок діяльності.

Щодо аудиторій — найбільше зростання торік спостерігалось у медіа, які активно працюють у соцмережах, виробляють відеоконтент і мають телевізійний ефір. Натомість друковані видання часто оголошують про скорочення своїх читачів.

«Обсяг медіа в Україні зменшуватиметься, особливо серед тих, хто не зможе розвиватися або адаптуватися до нових умов», — відзначають дослідники Львівського медіафоруму. За їхніми словами, виграють ті редакції, що зберігатимуть гнучкість, мотивацію та розвиватимуть різноманітний контент на різних платформах.

Партнери і джерела

Дослідження Львівського медіафоруму проведено у тісній співпраці з ЮНЕСКО, компанією YouControl та Національною радою України з питань телебачення і радіомовлення.

Повний текст звіту доступний за посиланням на офіційному ресурсі LMF.