Як гендерна дезінформація стає інструментом посилення російських ворожих кампаній
Російська пропаганда дедалі частіше використовує тему гендеру як потужний засіб для здійснення інформаційних атак проти України. В інтерв’ю громадській організації «Жінки в медіа» це підтвердила Анаїт Хоперія — заступниця керівника Центру протидії дезінформації при Раді національної безпеки і оборони (РНБО). За її словами, гендерна проблематика не є самоціллю, а швидше слугує для маніпуляції та посилення ворогівських наративів.
Гендерна тематика як інструмент дезінформації
За словами Анаїт Хоперії, росіяни систематично розповсюджують маніпулятивні матеріали, що пов’язують образ жінок з вигаданими загрозами та кризами. Це може бути і дискредитація окремих українських медійниць або перших леді, і загальне применшення ролі українок у суспільстві. Ознайомтесь з основними механізмами такої дезінформації:
- Використання відео та фото жінок для створення негативних образів;
- Маніпуляції навколо активісток і ветеранок, наприклад, перекручення меседжів щодо мобілізації;
- Поширення фейків та дипфейків для підриву довіри до медіа та громадських інституцій.
Приклади з життя: як російські пропагандисти перекручують реальність
Одна з гучних історій пов’язана з так званим «Жіночим ветеранським рухом». Під час Міжнародного дня боротьби за права жінок лідерка цієї організації закликала підтримати армію і визнати важливу роль жінок у захисті країни. Як виявилося згодом, російські медіа викривили цей заклик, описавши його як «підготовку тотальної мобілізації жінок», що викликало додатковий розкол і напругу в суспільстві.
Що саме використовується для дискредитації
Ось кілька напрямів, за якими проросійські кампанії атакують український наратив:
- Образи українських жінок за кордоном як символів внутрішніх проблем;
- Поширення фейкових новин, спрямованих на підрив важливих державних процесів, зокрема мобілізації;
- Цілеспрямовані інтернет-атаки на журналісток для дезавуації всієї медійної сфери.
Як ефективно реагувати на інформаційні напади
Анаїт Хоперія наголошує: редакції мають створювати та дотримуватися чітких внутрішніх протоколів, що допоможуть злагоджено відповідати на кризові ситуації в цифровому просторі. Ось ключові складові такого підходу:
- Встановлення правил цифрової безпеки для співробітників;
- Розробка покрокових алгоритмів антикризових комунікацій;
- Індивідуальний підхід до кожного випадку інформаційної атаки.
Крім того, важливою є підтримка колег всередині команди, а публічні відповіді повинні бути зваженими і продуманими. Ідеальний варіант — не виходити в публічне поле, якщо атака швидко вщухає, але у випадках, наприклад, поширення дипфейків за участю відомих журналісток, відкриті роз’яснення стають необхідністю для збереження довіри аудиторії.
Недавні випадки: як фейки використовують для маніпуляцій
Один із свіжих прикладів — дезінформаційний ролик на базі штучного інтелекту, де зловмисники використали образ перекладачки жестової мови телеканалу «Київ24» Тетяни Садовничої. У фейковому відео вона, буцімто, показує табличку з написом «Вам брешуть» під час президентського звернення. Такий контент швидко розповсюдився, створюючи додатковий інформаційний шум і плутанину.
Фото: Валя Поліщук, «Жінки в медіа»



