Пантеон, мова, хвилина тиші. Аналіз діяльності комітету з гуманітарної та інформаційної політики Верховної Ради за І півріччя 2026 року

Пантеон, мова, хвилина мовчання: моніторинг роботи Комітету гуманітарної та інформаційної політики Верховної Ради у першому півріччі 2026 року

Незважаючи на активну діяльність Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики, ключові законодавчі ініціативи у медіасфері не пройшли парламентського голосування протягом першого півріччя 2026 року. Проте в царині мови, культури та національної пам’яті було ухвалено низку важливих законів, що мають значний вплив на формування державної політики.

Про що турбується комітет

комітет тримає під контролем широкий спектр питань, серед яких:

• регулювання соціальних мереж та інтернет-ресурсів;
• розвиток та підтримка медійної індустрії – телебачення, OTT, IPTV, радіо;
• стан аудіовізуального ринку;
• нерегульовані аспекти рекламної сфер;
• підтримка кіноіндустрії та розвиток мережі кінотеатрів;
• забезпечення інформаційної безпеки й державної інформаційної політики;
• висвітлення діяльності Верховної Ради.

Склад комітету та динаміка роботи

Під час 15-ї сесії IX скликання до складу комітету увійшов новий член – Дмитро Слинько (27 травня 2026 року). Загалом комітет об’єднує 17 народних депутатів, з яких десять представляють партію «Слуга народу». Структура підкомітетів залишилася незмінною.

Станом на кінець липня 2026 року на розгляді перебувало 136 питань, де комітет є головним відповідальним. З них 33 законопроєкти стосувалися медіасфери, інформаційної політики, культури, мови та кінематографії. Для порівняння, майже сто проєктів були спрямовані на захист прав дітей.

За підсумками півріччя комітет здійснив розгляд більше ніж 30 питань. На сесії пройшло десять засідань у змішаному форматі, включно з двома виїзними. Важливо, що протоколи та стенограми публікувалися вчасно, а відеозаписи доступні на офіційному YouTube-каналі комітету.

Законодавчі ініціативи та ухвалення

Під час першої половини 2026 року Верховна Рада не підтримала жодного законопроєкту, пов’язаного безпосередньо з медіа, зокрема важливий євроінтеграційний законопроєкт №12111.

Натомість було затверджено декілька ключових постанов та законів у сфері мови, культури та національної пам’яті, зокрема:

1. Закон №14144 про посилення державної політики національної пам’яті, який передбачає щоденну хвилину мовчання у 9:00 на вшанування загиблих у війні. Відповідне інформування забезпечують органи державної влади та місцевого самоврядування.
2. Вшанування жертв Голодомору – щорічна акція «Запали свічку» у четверту суботу листопада о 16:00 у форматі загальнонаціональної хвилини мовчання.
3. Постанову №4764-IX від 15 січня 2026 року про посилення ролі української мови як ключового чинника державності та безпеки.

Також вагомою подією стала ухвала про запровадження Дня української музики, що відзначатиметься щорічно у третю суботу вересня. Мета – вшанувати внесок музикантів у культурний спротив та розвиток нації.

Кіноіндустрія та культурна спадщина

4 червня Президент підписав закон №6194 про державну підтримку кінематографії, започатковуючи масштабну реформу індустрії та сприяючи її міжнародній конкурентоспроможності. Закон охоплює фінансування, цифровізацію та інклюзивність процесів виробництва та просування кінопродуктів.

1 липня Верховна Рада ухвалила законопроєкт №15360 про створення Українського національного пантеону – меморіального комплексу в Києві, що стане місцем вшанування видатних діячів української історії, культури та державності.

Моніторинг порушень та робота над захистом медійників

Комітет продовжує активно досліджувати питання безпеки журналістів та документування злочинів агресора у медіасфері. Зокрема, підкомітет спільно з тимчасовою слідчою комісією Верховної Ради розслідує злочини проти журналістів, які стають жертвами бойових дій і політичних переслідувань.

Міжнародна співпраця й участь у заходах

Члени комітету долучалися до численних міжнародних форумів, зокрема:

• Резолюція Парламентської асамблеї Ради Європи з протидії дискримінації за ознакою релігії та посилення свободи віросповідання в Європі. Особлива увага звертається на використання релігії як інструменту пропаганди у війні.
• Заклики не допустити Росію до участі у Венеційській бієнале, що стало важливою культурною позицією проти агресора.
• Резолюції ПАРЄ та ОБСЄ, які засуджують системні воєнні злочини Росії проти українських медійників і підкреслюють необхідність міжнародного тиску на Росію для припинення переслідувань.

Особлива роль у міжнародній діяльності належить заступниці голови комітету Євгенії Кравчук, яка активно представляє інтереси України у Парламентській асамблеї Ради Європи.

Внутрішні зустрічі та співпраця з громадськістю

Протягом півріччя комітет проводив численні зустрічі з представниками уряду, міжнародних організацій і громадськості. Зокрема:

1. Обговорення з Міністерством культури ключових пріоритетів на 2026 рік.
2. Партнерство з Уповноваженою з захисту державної мови з метою впровадження системних змін у мовній політиці.
3. Співпраця з організаціями “Репортери без кордонів” та ОБСЄ для посилення захисту медіа і журналістів.

Комітет також був учасником провідних культурних конференцій у Києві та Львові, де обговорювалися шляхи збереження культурної спадщини у воєнний час та міжнародна підтримка України.

Плани та пріоритети комітету

Очільники комітету наголошують на трьох ключових напрямках роботи на майбутнє:

• Завершення ухвалення законів №12111 і №12253 – комплексне оновлення медіа- й рекламного законодавства у відповідності з європейськими стандартами.
• Імплементація Європейського акта про свободу медіа, яка включає п’ять напрямів роботи: захист журналістів, підтримка публічних медіа, прозорість державної реклами, регулювання нових технологій і пропорційність регуляторних повноважень.
• Активний розвиток політики національної пам’яті, у тому числі впровадження та популяризація закону про Український національний пантеон.

Водночас у пріоритетах залишається посилення ролі української мови, захист культурної спадщини та широке залучення міжнародної спільноти до підтримки України у цій сфері.

Погляд представників комітету

Народні депутати підкреслюють:

• Необхідність оперативного розгляду та ухвалення важливих законопроєктів щодо культури, медіа та інформаційної безпеки.
• Значущість боротьби з російською пропагандою й дезінформацією як ключового чинника національної безпеки.
• Важливість присутності і впливу України на міжнародних платформах з метою захисту своїх культурних і інформаційних інтересів.

Комітет взаємодіє з експертами, державними структурами і громадськістю, щоб забезпечити комплексний підхід до викликів, пов’язаних із інформаційною і культурною безпекою країни.