Українська влада оперативно відгукнулась на тривожні повідомлення про загрози для журналістів
У центрі уваги – випадки російських атак на журналістів і редакції, онлайн-переслідування, а також незаконне стеження, що викликали суспільний резонанс. Українська влада відреагувала на п’ять важливих сповіщень, розміщених на Платформі Ради Європи для захисту журналістики та безпеки журналістів (Safety of Journalism Platform).
Хто звертався за підтримкою?
Із проханнями про реагування виступили провідні міжнародні організації, що борються за свободу слова і права журналістів:
- Комітет захисту журналістів (CPJ),
- Міжнародний інститут преси (IPI),
- Міжнародна федерація журналістів (IFJ),
- Європейська федерація журналістів (EFJ),
- Article19 (міжнародна правозахисна організація),
- Європейська мовна спілка (EBU),
- Фонд «Справедливість для журналістів» (JFJ).
Розгляд конкретних інцидентів
1. Атака російського дрона
3 червня біля села Покровське на Дніпропетровщині російський дрон атакував автомобіль з відомою воєнкоркою Ольгою Калиновською, журналісткою 5 каналу. В результаті нападу саму Калиновську й супроводжуючих військовослужбовців було контузовано. Цей випадок став предметом сповіщення від CPJ та IPI.
2. Онлайн-переслідування журналістів
Протягом лютого – березня 2026 року кілька українських медійників стали мішенню тривалих кібернападів з образами та погрозами:
- Анна Калюжна, воєнкорка, отримала сотні образливих повідомлень після коментаря про штурмовий полк.
- Денис Булавін з Hromadske стикнувся з цькуванням після публікації про напади на військових.
- Ольга Худецька піддавалася погрозам після висвітлення діяльності медичного батальйону «Госпітальєри».
Окремо у зверненні йдеться про дискредитаційну кампанію проти закарпатської журналістки Олени Мудрої. Спільними зусиллями це питання піднімали CPJ, IPI, EFJ та IFJ.
3. Руйнування редакцій після обстрілу Києва
24 травня 2026 року внаслідок російського обстрілу столиці постраждали офіси щонайменше шести медіа — «Шелтер», «Реальна газета», «Ґрати», УНІАН, а також німецькі мовники DW і ARD. Щасливо, не було потерпілих серед працівників. Це питання взяли під захист IPI, Article19, CPJ, EBU та JFJ.
4. Пошкодження Запорізької телевежі
13 травня 2026 року Запорізька телевежа зазнала атаки російських дронів, що тимчасово зупинило телевізійне мовлення у місті. Вибух вплинув і на сусідні будівлі регіональної філії Суспільного, де вилетіли вікна і зібрали уламки. Ініціаторами реагування стали IPI, CPJ та EBU.
5. Незаконне стеження за журналістами
За даними розслідування Нацполіції у справі «Мідас», десять українських журналістів опинилися під нелегальним спостереженням. Серед тих, кого стежили:
- Марина Ансіфорова (Cosa Intelligence Solutions, Liga.net),
- Юрій Бутусов (військовий експерт і головний редактор Цензор.net),
- Станіслав Речинський (головний редактор «ОРД»),
- Володимир Федорін (головред «Forbes Ukraine»),
- Ольга Чайка (редакторка «Forbes Ukraine»),
- Юрій Ніколов (співзасновник «Наші гроші»),
- Андрій Куликов (голова Комісії з журналістської етики, ведучий «Громадського радіо»).
Також серед постраждалих від слідкування є покійні журналісти: Володимир Мостовий, засновник «Дзеркала тижня», та журналіст-розслідувач Олекса Шалайський. Реагування на ці факти ініціювали IPI, CPJ та EFJ/IFJ.
Фото та джерела
Зображення: Safety of Journalism Platform
