Як Японія бореться з фейками: цифрові “ідентифікаційні картки” для сайтів
У Японії з’явилася нова ініціатива, яка допоможе відрізнити справжні новини від підробок у інтернеті. Розроблено унікальний вебстандарт Originator Profile («профіль першоджерела»), що створює для кожного сайту цифрову «ідентифікаційну картку». Вона підтверджує, хто саме є видавцем контенту, і захищає інформацію від несанкціонованого копіювання.
Що таке Originator Profile?
Originator Profile — це спеціальна цифрова метка, яка містить дані про видавця ресурсу та організації, що підтверджують його достовірність. У цих картках також прописані редакційні стандарти та етичні правила, яких дотримується видання. Проте варто зауважити, що цей стандарт не перевіряє правдивість матеріалів чи автентичність фото і відео, а лише підтверджує, звідки походить контент.
Історія виникнення та розвиток проєкту
Ініціатива стартувала в грудні 2022 року, коли до партії Originator Profile Collaborative Innovation Partnership (OP-CIP) приєдналося майже десять українських та японських видавців. У 2024-му проєкт здобув новий сплеск популярності після масштабної дезінформації, пов’язаної із землетрусом на півострові Ното, де загинуло понад 700 людей. Тоді інтернетом ширилися:
- зображення, створені штучним інтелектом, що імітували руйнування;
- фейкові заклики зі збору пожертв;
- неправдива інформація про жертв та конспірологічні теорії щодо походження землетрусу.
Хто підтримує ідею та як вона працює на практиці?
Зараз у складі коаліції — десятки учасників, серед яких найбільші японські ЗМІ, телемережі, зокрема громадський мовник NHK, технологічний гігант LINE-Yahoo та навіть окремі владні структури. Проєкт фінансується на національному рівні, що є додатковою гарантією його масштабності.
У липні розробники запустили розширення OP Inspector. Воно дозволяє під час перегляду новинної сторінки бачити у бічній панелі інформацію про видавця та посилання на його редакційну політику. В найближчому майбутньому цей інструмент з’явиться у загальному доступі для користувачів.
Вже активно використовують технологію
- газети Yomiuri Shimbun і Asahi Shimbun;
- офіційні сайти префектури Тотторі;
- рекламно-комунікаційна компанія Dentsu.
Плани на майбутнє та виклики
До 2027 року в коаліції планують залучити понад 50 великих організацій, а згодом — зробити стандарт міжнародним, включивши до співпраці провідних світових видавців і технологічні компанії. Уже створена робоча група у Всесвітньому консорціумі веба (W3C), яка вивчає можливість впровадження цієї технології глобально.
Однак є певні обмеження, над якими ще працюють:
- стандарт поки що не поширюється на соціальні мережі — він перевіряє тільки вебсторінку, а не посилання або дописи у соцмережах;
- для реалізації повного потенціалу потрібна підтримка великих технологічних корпорацій, таких як Google і Apple;
- технологічні гіганти можуть бути останньою перешкодою на шляху до широкого впровадження.
За словами заступника генерального секретаря коаліції Макото Йошіїке, цей процес складний, але надважливий для користувачів Інтернету.
Фото: Unsplash
