В Японії створили систему позначення для захисту від фальшивих новинних ресурсів

Як Японія бореться з фейками: цифрові “ідентифікаційні картки” для сайтів

У Японії з’явилася нова ініціатива, яка допоможе відрізнити справжні новини від підробок у інтернеті. Розроблено унікальний вебстандарт Originator Profile («профіль першоджерела»), що створює для кожного сайту цифрову «ідентифікаційну картку». Вона підтверджує, хто саме є видавцем контенту, і захищає інформацію від несанкціонованого копіювання.

Що таке Originator Profile?

Originator Profile — це спеціальна цифрова метка, яка містить дані про видавця ресурсу та організації, що підтверджують його достовірність. У цих картках також прописані редакційні стандарти та етичні правила, яких дотримується видання. Проте варто зауважити, що цей стандарт не перевіряє правдивість матеріалів чи автентичність фото і відео, а лише підтверджує, звідки походить контент.

Історія виникнення та розвиток проєкту

Ініціатива стартувала в грудні 2022 року, коли до партії Originator Profile Collaborative Innovation Partnership (OP-CIP) приєдналося майже десять українських та японських видавців. У 2024-му проєкт здобув новий сплеск популярності після масштабної дезінформації, пов’язаної із землетрусом на півострові Ното, де загинуло понад 700 людей. Тоді інтернетом ширилися:

• зображення, створені штучним інтелектом, що імітували руйнування;
• фейкові заклики зі збору пожертв;
• неправдива інформація про жертв та конспірологічні теорії щодо походження землетрусу.

Хто підтримує ідею та як вона працює на практиці?

Зараз у складі коаліції — десятки учасників, серед яких найбільші японські ЗМІ, телемережі, зокрема громадський мовник NHK, технологічний гігант LINE-Yahoo та навіть окремі владні структури. Проєкт фінансується на національному рівні, що є додатковою гарантією його масштабності.

У липні розробники запустили розширення OP Inspector. Воно дозволяє під час перегляду новинної сторінки бачити у бічній панелі інформацію про видавця та посилання на його редакційну політику. В найближчому майбутньому цей інструмент з’явиться у загальному доступі для користувачів.

Вже активно використовують технологію

• газети Yomiuri Shimbun і Asahi Shimbun;
• офіційні сайти префектури Тотторі;
• рекламно-комунікаційна компанія Dentsu.

Плани на майбутнє та виклики

До 2027 року в коаліції планують залучити понад 50 великих організацій, а згодом — зробити стандарт міжнародним, включивши до співпраці провідних світових видавців і технологічні компанії. Уже створена робоча група у Всесвітньому консорціумі веба (W3C), яка вивчає можливість впровадження цієї технології глобально.

Однак є певні обмеження, над якими ще працюють:

1. стандарт поки що не поширюється на соціальні мережі — він перевіряє тільки вебсторінку, а не посилання або дописи у соцмережах;
2. для реалізації повного потенціалу потрібна підтримка великих технологічних корпорацій, таких як Google і Apple;
3. технологічні гіганти можуть бути останньою перешкодою на шляху до широкого впровадження.

За словами заступника генерального секретаря коаліції Макото Йошіїке, цей процес складний, але надважливий для користувачів Інтернету.

Фото: Unsplash