Інтерв’ю з юнаком із Херсонщини, який вважається зниклим безвісти: з’явилися несподівані подробиці
Хто такий Олександр Мустяце?
До початку повномасштабного вторгнення Олександр Мустяце жив у Херсонській області, у селі Кринки. Його ім’я внесено до реєстру «Діти війни» серед дітей, які вважаються зниклими безвісти. У телевізійному шоу російської пропагандистки Ольги Скабєєвої було показане інтерв’ю з молодим військовим, якого у відео назвали саме Олександром Мустяце.
За інформацією з реєстру, Олександр народився 26 лютого 2007 року, а на момент запису інтерв’ю йому 19 років. У ролику він нескладно відповідає на питання за кадром та паралельно заряджає набоями кулеметну стрічку.
Контракт зі Збройними силами Росії і сімейні зв’язки
Юнак розповідає, що підписав контракт зі збройними силами Російської Федерації невдовзі після свого 18-річчя. Він також згадує, що має кількох знайомих з Херсонщини, які також почали служити у російському війську.
Що цікаво, за словами Олександра, його родина поставилася досить спокійно до його рішення служити в армії РФ. У нього є тітка, дядько, бабуся, сестра та брати, які після початку війни переїхали до Росії.
Значущі факти з інтерв’ю
- Російські війська зайшли до села Кринки за два дні до 15-річчя хлопця.
- Олександр на той час уже мешкав у Краснодарі та почув по новинах про «звільнення» рідного села.
- Юнак думав, що згодом там виникне нове місто і війна скінчиться.
Сторінка у соцмережах та листування
У соцмережах Олександр Мустяце був помічений у військовій формі з російською символікою, з фотографіями з позицій. Там же пізніше з’явилося його фото з бандажем, що може свідчити про поранення. Від листопада 2025 року сторінка не оновлювалася.
Після публікації цих фактів дослідники зв’язалися з юнаком, де він заявив: «я за свою сторону завжди» та «Росія завжди була у моєму серці». Після цих слів він припинив відповідати на повідомлення.
Що відомо про «Діти війни»?
Реєстр «Діти війни» фіксує дітей, які втратили свої сліди під час війни. Туди потрапляють юнаки і дівчата, яких вважають зниклими безвісти або переміщеними у складних обставинах.
Олександр Мустяце є одним із таких випадків, що викликає підвищену увагу серед ініціатив, що займаються поверненням та захистом дітей, постраждалих у конфлікті.
Це нагадує історію про Олександра, якого зниклих у рідному місті на Донбасі. Він також приєднався до російської армії і про нього не було жодної інформації кілька років. Виходить, що не тільки в Україні, але й серед молоді живе певне романтизоване уявлення про війну, яке потім призводить до трагедій. Сподіваюсь, його історія не стане таким же випадком зникнення.
Ця історія з Олександром може мати серйозні наслідки для багатьох молодих людей в Україні. Багато з них можуть вважати військову службу романтичною, не усвідомлюючи всю серйозність ситуації. Коли мова заходить про зниклість, такі випадки лише підкреслюють, як війна змінює долі. Родини можуть втрачати своїх дітей, а молодь залишитися без можливості вернутися додому.
Цікаво, що випадок Олександра Мустяце не перший. Пригадується, як у 2022 році зникли ще кілька молодих людей з Херсонщини, які пішли на службу до російської армії, сподіваючись на кращі перспективи. Багато з них зараз у списках зниклих безвісти. Це жахливо, як такі рішення можуть змінити долі молодих людей, перетворюючи їх на статистику війни 🤔
Дивно, як хлопець із сім’ї, яка переїхала до Росії, спокійно говорить про свою службу в армії. Чи дійсно так все просто? Чи може це якось пов’язано з тиском з боку оточення? А інтерв’ю на пропагандистському каналі викликає більше запитань, ніж відповідей. Надто вже зручно виглядає його позиція, наче підготовлена під сюжет… 🤔