У 2026 році Росія витратила на пропаганду понад $1,8 млрд: що про це відомо
Російська пропаганда з початку масштабного вторгнення перетворилася на справжню індустрію. Вона активно застосовує новітні технологічні засоби для поширення дезінформації як всередині України, так і за її межами.
Сукупність зусиль із боротьби та виклики сьогодення
Народна депутатка Євгенія Кравчук у своєму дописі у Facebook поділилася результатами виїзного засідання тимчасової спеціальної комісії Верховної Ради, яка розслідує злочини Росії проти журналістів. Захід проходив у тісній кооперації з Міжвідомчою робочою групою при РНБО, котра координує заходи із забезпечення інформаційної безпеки країни.
До діалогу залучились представники Центру протидії дезінформації, Служби безпеки України, зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міноборони, Міністерства закордонних справ та інших спеціалізованих структур, відповідальних за протидію ворожій інформаційній кампанії.
Головні характеристики російської інформаційної кампанії
За словами Кравчук, російська пропаганда значно розрослася за час ведення активних бойових дій. Вона освоїла високотехнологічні інструменти і сьогодні може подавати фейки так, що вони здаються правдивими навіть глибоким експертам.
- Інвестиції. У 2026 році бюджет на пропаганду зріс до 1,85 мільярда доларів, що на 54% більше, ніж попереднього року.
- Емоції. Акцент на емоційно зарядженому контенті, який швидко закарбовується у свідомості та складно викорінюється.
- Масштабність. Величезна кількість навіть неякісної інформації розповсюджується максимально швидко, щоб випередити правдиві повідомлення.
- Штучний інтелект. Завдяки новим технологіям пропаганда стала більш досконалою, наприклад, генеруючи україномовний контент і створюючи фейкові опитування для соціальних мереж.
- Месенджери. Вайбер залишаєтсья одним із головних каналів, а також активно використовуються боти в Threads.
- Глобальний вплив. Росія пристосовує свої методи під конкретні країни та регіони, наприклад, щоб відбити бажання колумбійців підтримувати українські Збройні сили.
- Виборчі кампанії. Передбачувана мета — вплинути на результати голосувань у Європі, зокрема у Франції, Польщі, Іспанії та Італії, зменшуючи підтримку України.
Як Україні протистояти дезінформації?
Кравчук зауважила, що одним із важливих кроків є вдосконалення законодавчої бази, що дозволяє оперативно видаляти ворожий контент. Хоча вже є ефективні норми у Законі про медіа, цього недостатньо для цифрових платформ, які використовують для розповсюдження дезінформації.
Також депутати, не обмежені офіційними дипломатичними обов’язками, можуть більш гнучко і швидко реагувати на фейки, що дозволяє ефективніше протистояти пропагандистським атакам.
Крім того, кожен охочий може внести свій внесок у боротьбу проти російської дезінформації — наприклад, публікуючи у соцмережах фотографії з реальним асортиментом місцевих магазинів. Це розвіє міфи про нібито дефіцит продуктів та голод, які ворог активно розкручує у своїх інформаційних кампаніях.
Євгенія Кравчук також наголосила на важливості посилення присутності України в інформаційному просторі Європи, що відкриває можливості залучення молоді на тимчасово окупованих територіях через вплив культурно-інтеграційних процесів.
Фото: Євгенія Кравчук / Facebook
