Реліквії Коновальця, «екстреміст» на чолі Міноборони та вигадане заборонення «евакуації військовозобов’язаних» у Дніпрі: огляд фейкових новин за 19—25 серпня 2026 року

Маніпуляції та фейки серпня: що кремлівська пропаганда вигадала про Україну

З 19 до 25 серпня 2026 року українські фахівці з медіа-аналітики зафіксували 13 яскравих випадків дезінформації, які поширювали проросійські ресурси. Вони вигадували або перекручували факти, щоб поширювати паніку, очорнити українських посадовців і створити неправдиві наративи про події в Україні. Розглянемо найгучніші шаблони недостовірних повідомлень і як їх розвінчали експерти.

Фальшиве відео з вокзалу у Дніпрі: «заборона евакуації» військовозобов’язаних

У соцмережах X (Twitter), Instagram та Telegram ширилися відео, ніби на залізничному вокзалі у Дніпрі збирається натовп через заборону на евакуацію для військовозобов’язаних. Однак цей ролик – відвертий фейк. Ось що з’ясували фактчекери «Укрінформу»:

• Оригінальне відео справді зняте у Дніпрі 7 серпня користувачем TikTok;
• Це відео маніпулятивно доповнили накладенням тексту й наклали фальшиве оголошення гучномовця вокзалу;
• Причиною скупчення людей були не заборони, а технічні збої в русі потягів через рашистські обстріли, які порушили роботу «Укрзалізниці»;
• Жодних офіційних заборон евакуації військовозобов’язаних станом на серпень у Дніпрі немає – законодавство України цього не передбачає.

Ця маніпуляція спрямована на те, щоб посіяти страх серед місцевих жителів та відвернути увагу від реальних причин транспортних проблем.

Атака на нового міністра оборони: Кремль малює «терориста»

Нещодавнє призначення Євгена Хмари очільником Міноборони стало приводом для масштабної інформаційної атаки з боку російських пропагандистів:

1. За дві доби у телеграмі та інших медіа з’явилось понад 1000 публікацій із протиставленням Хмари у негативному світлі;
2. Росіяни безпідставно звинуватили його у вибухах на Керченському мосту, нападі на концертний зал у Підмосков’ї та підриві автомобіля російської пропагандистки Дар’ї Дугіної;
3. Пропаганда одночасно наголошує на «зовнішньому управлінні» Україною і «тотальній корупції»;
4. Матеріали поширюють кількома мовами, щоб вплинути на міжнародну спільноту.

Ця кампанія має за мету дискредитувати українських керівників та створити у світі образ України як «терористичної держави».

Вигадана історія про втечу російських військовополонених на Харківщині

Російські медіа та анонімні телеграм-канали розповсюджували надумані новини, ніби двоє російських полонених втекли з тюрми, позбавили життя охоронця ЗСУ, викрали зброю і автомобіль Mercedes ML350:

• Державна кримінально-виконавча служба України спростувала цю інформацію;
• Центр протидії дезінформації при РНБО вказав на цю подію як на елемент психологічної війни;
• Маніпулятори додали багато дрібних деталей, щоб створити ілюзію правдивої історії;
• Перші повідомлення з попередженням «неперевірена інформація» потім поширилися без цього застереження, що посилило вплив фейку.

Цей сюжет задля посилення напруги серед цивільних у зонах бойових дій та дискредитації української пенітенціарної служби.

Клікбейт із продуктовими наборами: мережа «АТБ» ні до чого

У серпні низка анонімних телеграм-каналів поширювала інформацію про безплатні продуктові корзини від супермаркетів «АТБ» у рамках святкування Дня Незалежності.

Розібратися у схемі так просто:

1. Обіцянки включали продуктовий набір, дитячі солодощі та сертифікат на 1000 гривень;
2. Для отримання нібито потрібно було вчасно зареєструватися за посиланням, що насправді вели в інші телеграм-канали;
3. Офіційні ресурси «АТБ» категорично спростували такі акції;
4. Це звичайний прийом шахраїв для заманювання аудиторії й розширення кількості підписників у Telegram.

Будьте уважні до подібних публікацій і перевіряйте інформацію лише на офіційних сторінках брендів.

Фейковий анонс виставки «мощей» Євгена Коновальця у Львові

У середині серпня з’явився масштабний інформаційний вкид із підробленою афішею виставки, яка ніби мала показати «часточку мощей» Євгена Коновальця в Палаці культури імені Гната Хоткевича у Львові:

• Афіша була фальшивою, що швидко підтвердили керівництво культурного центру;
• Термін «мощі» свідомо використаний для маніпуляції, адже це релігійний термін, що означає канонізовані реліквії, яких стосовно Коновальця немає;
• Ця інформаційна атака припала на день перепоховання діяча в Києві, щоб висміяти вшанування пам’яті;
• Пропагандисти застосували SEO-техніки, аби підняти в топ фальшиву інформацію на сайтах і в соцмережах.

Отже, подібні фейки – це частина більших брудних кампаній, спрямованих на поширення розбіжностей і недовіри до української історії та суспільства.