«Радіо Нікополь» і суперечливі штрафи Нацради

Чому «Радіо Нікополя» отримало великий штраф і яка плутанина з практикою Нацради

Нещодавнє штрафування «Радіо Нікополя» на 172 тисячі гривень через мовлення без реєстрації викликало активні дискусії в медіаспільноті. Інформація, яку оприлюднила Наталія Лигачова у Facebook, підштовхнула до детального розгляду системи штрафних практик Національної ради з питань телебачення та радіомовлення. Хоча регулятор здебільшого діє в межах закону і намагається бути об’єктивним, трапляються ситуації, що викликають суперечки — особливо в контексті нерівного тлумачення «букви» і «духу» закону для різних медіакомпаній.

Приклад із штрафом каналу НТН – коли формальність і реальність конфліктують

У січні 2025 року Нацрада розглядала штраф у розмірі понад пів мільйона гривень для каналу НТН. Причина — випуск епізоду серіалу «9.11» англійською мовою тривалістю 41 хвилина, що суперечило вимогам про 100% мовлення державною мовою.

Згідно з частиною другою статті 40 Закону «Про медіа», мовники зобов’язані транслювати програми державною мовою, за винятком деяких випадків. У порушенні такого масштабу законом передбачено штраф у 10% від ліцензійного збору. У випадку НТН це було 454 502,80 гривень.

Проте канал послався на технічний збій, який стався через блекаут, а також відсутність можливості вимкнути трансляцію через налаштування системи. Вони також зазначали, що англійська не є мовою країни-агресора і що нарікань від глядачів не надходило. Серія серіалу до і після інциденту виходила українською мовою.

До засідання долучився член Наглядової ради каналу Сергій Созановський, який відзначив, що вартість супроводу сервісу у півтора рази перевищує можливий штраф і попросив розглянути це при ухваленні рішення, підкреслюючи різницю між буквою та духом закону.

Позиції членів Нацради та їх вплив на рішення

Після тривалих обговорень більшість членів Нацради вирішили не підтримувати накладення штрафу.

Декілька цитат з засідання:

• Роман Андрейко: «За буквою закону ми порушили, але наслідки мінімальні, адже мовлення ведеться українською, і порушення було випадковим».
• Пропозиція: «Якщо штраф зменшити не можна, можливо, варто врахувати порушення без санкцій і дивитися на дух закону».
• Олександр Бурмагін: «Відповідальність має бути однакова для всіх, без преференцій і корупційних ризиків».

Втім, повторно штраф усе ж довелося сплатити одному з каналів – 88 тисяч гривень 24 каналу.

«Радіо Нікополя»: заплутана історія штрафу для прифронтового медіа

Ситуація з «Радіо Нікополя» викликає ще більше питань, особливо через відсутність інформації щодо людського фактора і комунікації між заявником і Нацрадою. Початок цієї історії датується початком року, коли Володимир Заграничний подав заяву на реєстрацію лінійного медіа, сплативши державний збір і плануючи офіційно зареєструвати «Радіо Нікополя».

Однак у березні 2026 року заяву відхилили через неповні дані. Повторну заявку чи доповнення докуменів регулятор не підтвердив.

Володимир Заграничний у своєму дописі у Facebook зазначав, що спочатку погодився пройти реєстрацію та оплатив збір, але згодом держава відмовила йому, а потім звинуватила в тому, що він не зареєстрований.

Моніторинг і штрафи: як це працює на практиці

Після того, як реєстрацію не підтримали, Нацрада, вірогідно, провела моніторинг і виявила, що «Радіо Нікополя» мовить без реєстрації. Аналогічна практика застосовувалась і до інших онлайн-радіостанцій у жовтні 2025 року — вони подавали заявки, але їх визнали аудіовізуальними медіасервісами з обов’язковою реєстрацією і оштрафували.

Відмінність — деякі радіохолдинги не отримали штрафів, адже вчасно зареєструвалися.

Позиції й аргументи сторін

1. Володимир пояснював, що «Радіо Нікополя» – це про інформування про тривоги з музичним супроводом, і не є лінійним аудіовізуальним медіа.
2. Максим Онопрієнко та інші члени Нацради запевняють, що це саме лінійне медіа, діяльність якого потребує реєстрації.
3. Олег Черниш пропонував скасувати штраф, зазначаючи, що радіо не відповідає визначенню лінійного аудіального медіа, але не отримав підтримки.
4. Юрист Володимир Зеленчук зазначив, що рішення юридично законне, але з огляду на суспільний інтерес — необґрунтоване, бо Нацрада мала не карати локальні медіа, а запобігати порушенням.

Ця справа продовжить свій розвиток у суді, адже Володимир Заграничний планує оскаржувати рішення регулятора і не визнає «Радіо Нікополя» онлайн-радіо у тому форматі, який вимагає реєстрації.

Проблеми прозорості та послідовності у рішеннях Нацради

Важливо зауважити, що Нацрада часто не обґрунтовує свої рішення детально. Це створює проблему для розуміння їхньої стратегії щодо розвитку медіапростору та підриває довіру у медіасередовищі.

Ще один приклад — голова Ради Ольга Герасим’юк використовує дискреційні повноваження у питаннях голосування, хоча у законі «Про медіа» існує пряма вимога голосувати за єдиного кандидата на конкурсах.

До того ж нова і жорстка практика ідентифікації аудіовізуальних медіасервісів, які слід обов’язково реєструвати, викликала розбіжності між регулятором і представниками медіагалузі щодо критеріїв і трактувань.

Отже, варто слідкувати за подальшим розвитком ситуації, адже шторм довкола «Радіо Нікополя» – це яскравий приклад складності і неоднозначності регулювання медіаринку в Україні.