Ірина Ромалійська: щоденна боротьба з внутрішніми конфліктами у медіа під час війни
Відома журналістка Ірина Ромалійська поділилася своїм досвідом роботи у редакції телеканалу «Настоящее время» у Празі, де після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну вона стикалася з численними внутрішніми суперечками через різні погляди на війну.
Жорсткі дискусії та різні погляди на війну
За словами Ірини, білоруські колеги з самого початку конфлікту відмовилися від російської мови на користь білоруської, що контрастувало з настроями більшості росіян у редакції. Це призводило до серйозних розбіжностей щодо підходів до висвітлення подій. Ромалійська згадує ситуації, коли теми, на її думку головні, замінювалися більш незначущими:
- Наприклад, замість про війну іноді рекомендували готувати сюжети про ринок морозива в Москві.
- Редактори наполягали на тому, щоб зменшити акценти про війну та уникати активної патріотичної позиції.
- Просили уникати формулювань типу «російська армія», замінюючи їх на «армія Росії» через неприємність звучання.
Конфлікти у редакції через контент та редакційні стандарти
Ромалійська детально розповіла про кілька ключових інцидентів. Зокрема, керівництво сумнівалося, чи можна називати кримську владу окупаційною через громадянство деяких її представників. Ірина рішуче відкидала такі аргументи, підкреслюючи, що статус окупаційної влади не залежить від паспорта.
В один з перших днів повномасштабного вторгнення, під час інтерв’ю з колишнім прем’єром Володимиром Гройсманом, посадовець нецензурно назвав президента Росії Володимира Путіна вбивцею. Редактори вимагали перервати ефір і застерегти цього, посилаючись на відсутність судових рішень, проте Ромалійська ігнорувала ці вказівки.
Ще одним спірним кейсом стало журналістське розслідування про російського військового, який у телефонній розмові заохочував злочини проти українських жінок. Попри спроби додати «баланс» через коментар прессекретаря Кремля Дмитра Пєскова, який заперечував воєнні злочини, журналістка відмовилась поширювати такі маніпуляції.
Внутрішні суперечки через кадрову політику
У 2023 році виник черговий скандал, пов’язаний із призначенням Іллі Клішина на посаду керівника інтернет-команди. Клішин раніше очолював редакції російських каналів і поширював проросійські наративи, що обурило частину колективу. Ірина відкрито висловила запитання щодо такого призначення на всю корпорацію, що призвело до розриву контракту з Клішиним, але водночас її саму тимчасово відсторонили від ефірів для розслідування.
Тиск на журналістку та спроби обмежити її позицію
Після багатьох ударів по Україні редактори почали наполягати на зменшенні кількості матеріалів про війну, вимагаючи більше «життєвих» тем. Керівництво наполягало на більш стриманому стилі подачі, закликали не виглядати надто категоричною та патріотичною.
Ромалійська неодноразово стикалася з критикою за постійні акценти на жахах окупації та конфліктами через редагування власних публікацій у соцмережах.
Змінений курс телеканалу та її подальша діяльність
Хоча Ірина й залишалася в редакції, намагаючись впливати на роботу зсередини, з часом керівництво каналу все більше заповнювали росіяни, і контент дедалі більше віддалявся від української перспективи.
Зрештою, її звільнили, пославшись на реорганізацію, хоча журналістка вважає, що справжньою причиною став її принциповий підхід до висвітлення війни. Після цього Ірина розпочала власний проєкт на YouTube-каналі «Бутусов+», де висвітлює найважливіші події.
Статус в Росії і вплив на кар’єру
- У січні 2025 року Росія внесла Ірину до реєстру «іноземних агентів» за поширення «деструктивних» матеріалів та критику влади Кремля.
- Звинувачували її не лише за пости у соцмережах, а й за роботу на телеканалі та сайтах «Настоящее время» і «Радіо Свобода».
- Це повернуло вогонь критики і додало складнощів у професійному житті журналістки.
Ірина Ромалійська — яскравий приклад журналістської відваги у часи, коли правда і непідкупність часто йдуть у конфлікт із корпоративними та політичними інтересами.
