На каналі «Дім» розпочинається новий сезон соціального токшоу «Я не забуду»
Український канал іномовлення «Дім» запускає продовження популярного соціального токшоу «Я не забуду» під веденням Ірини Хоменко. Новий сезон обіцяє глибокі та емоційні історії, які торкаються найактуальніших тем військового часу.
Про що буде перший випуск сезону?
Відкриває сезон розповідь про жахливий злочин у селищі Радушне на Дніпропетровщині. Під час ракетного удару російських військ загинули десять членів однієї сім’ї Воронових: батьки, семеро дітей і однорічний онук. Це страшене потрясіння для громади і України загалом.
Хто залишився живим і стане головними героями проєкту?
- Данило, 23 роки, військовослужбовець ЗСУ;
- Ауріка, 25 років, що живе в Німеччині;
- Матвій, 19 років, студент у Польщі.
Саме їхні історії будуть у центрі уваги першого ефіру, де розкажуть про біль втрати, силу волі та нові виклики.
Що означає проєкт «Я не забуду»?
Токшоу виходить на каналі «Дім» із березня 2023 року й уже стало важливою платформою для українців, які переживають події війни. Керівниця проєкту Ольга Бариляк наголошує, що для команди це значно більше, ніж просто телевізійна робота:
- По завершенню ефіру журналісти підтримують постійний контакт з героями – це дозволяє стежити за розвитком їхніх історій.
- Редакція допомагає збирати підписи для петицій та організовує благодійні збори.
- Поза кадром команда шукає контакти та підтримку для учасників шоу.
Таким чином, телепроект знаходиться на перетині журналістики та реальної допомоги, що робить його унікальним.
Де можна переглянути програму?
Повні випуски та короткі відео із найзворушливішими моментами доступні на всіх цифрових платформах каналу «Дім»: YouTube, Facebook, Instagram, TikTok, Threads, а також на офіційному вебсайті. Загальна кількість переглядів сягнула понад 165 мільйонів, що свідчить про широку популярність і потребу такого контенту.
Яка місія команди журналістів?
Команда «Я не забуду» працює на те, щоб донести важливі історії кожної сім’ї, які торкнулися війна й втрати. Вони прагнуть не лише розповісти про біль, а й зробити свій внесок у підтримку українців, які зіштовхнулися з трагічними подіями. Це показує, що журналістика може бути не тільки про інформування, а й про співчуття і реальну допомогу.
