Під час масштабного військового конфлікту Росія здійснює проти громадян України всі види злочинних дій, які можуть бути кваліфіковані як геноцид. Таку думку поділяють юристи, науковці, що спеціалізуються на вивченні геноцидів, та правозахисники. Зокрема, мова йде про:
– оголошення офіційних намірів щодо знищення українського народу: президент РФ та представники російської влади неодноразово заявляли про нібито відсутність українців як окремої етнічної спільноти, називаючи українців «штучно створеним» народом, а тих, хто не поділяє таку позицію, закликали до ліквідації; при цьому висловлювалося твердження, що в майбутньому Україна та українці не повинні існувати;
– публічні звернення з закликами до знищення українців як етнічної групи;
– цілеспрямовані обстріли систем життєзабезпечення населення і медичних закладів, спрямовані на позбавлення громадян життєво необхідних ресурсів, таких як електроенергія, тепло, водопостачання, зв’язок та медична допомога;
– переслідування і знищення проукраїнськи налаштованих осіб на окупованих територіях;
– знищення інтелігенції — зокрема, вчителів, митців та інших носіїв української культури, які виховують у наступних поколіннях національну самобутність;
– впровадження в навчальних закладах на тимчасово окупованих територіях систем освіти, що мають на меті зміну ідентичності дітей;
– депортація дітей без батьків до Росії із метою їхньої асиміляції та зміни національної ідентичності;
– вилучення і знищення української літератури у бібліотеках, пограбування музеїв, а також цілеспрямоване викрадення історичних артефактів, що свідчать про багату історію українського народу.
Конвенція про запобігання злочину геноциду та покарання за нього була прийнята Генеральною асамблеєю ООН у 1948 році. Наразі в ній беруть участь 149 держав, які зобов’язалися запобігати геноциду і притягати винних до відповідальності як у період воєнних дій, так і в мирний час.
Згідно з положеннями Конвенції, геноцид визначається як будь-які дії, здійснювані з наміром повного або часткового знищення національної, етнічної, расової або релігійної групи як такої. Основні ознаки геноциду включають:
1. Навмисне вбивство членів групи або заподіяння їм серйозних тілесних ушкоджень.
2. Свідоме створення умов існування, розрахованих на фізичне знищення групи.
3. Запобігання народженню дітей у відповідній групі.
4. Насильницька передача дітей з однієї групи до іншої.
5. Публічне підбурювання до здійснення таких злочинних дій.
Водночас керівництво Російської Федерації категорично спростовує інформацію про цілеспрямовані удари з боку російських військ по цивільній інфраструктурі населених пунктів України, а також заперечує факти загибелі мирних жителів та руйнування лікарень, шкіл, дитячих садочків, енергетичних і водопостачальних об’єктів.
