У Литві вилучили твори Ломоносова і Державіна з шкільної програми
У Литві Міністерство освіти, науки і спорту прийняло рішення видалити з навчальної програми для 9 класу шкіл російської національної меншини твори видатного російського науковця і письменника Михайла Ломоносова, а також поета Гавриїла Державіна. Такі зміни набирають чинності з початку нового навчального року.
Контекст змін у шкільній програмі
Ломоносов і Державін – представники літератури доби класицизму та епохи Просвітництва. Міністерство пояснює, що рішення було прийнято на виконання ініціативи прем’єр-міністра Литви Міндаугаса Сінкявічюса, який запропонував переглянути затверджені у 2022 році програми загальноосвітніх шкіл. Зокрема, він наголосив на необхідності припинити навчання литовських учнів патріотизму, спираючись на твори Ломоносова, автора, що прославляв російські імперські війни.
Що саме змінилося у програмі?
- Вилучено твори Михайла Ломоносова — вченого та культурного діяча.
- Видалені тексти поета Гавриїла Державіна.
- Розглядається можливість додавання творів Тараса Шевченка — визначного українського письменника та поета.
Міністерство освіти Литви акцентує, що коригування стосуються не лише заміни конкретних авторів. Планується глибокий аналіз впливу літературних творів на формування світогляду учнів російської національної меншини та виявлення цінностей, які ці твори транслюють.
Реакція на ініціативу додати Тараса Шевченка
Прем’єр-міністр Литви також запропонував включити в освітню програму твори українського поета Тараса Шевченка, що одразу отримало позитивний відгук від Міністерства освіти і науки України. Литовські освітяни підкреслюють, що для такого кроку необхідно провести додатковий виважений аналіз змісту та відповідності програми.
Що чекає на учнів російської меншини?
Перегляд програми покликаний глибше оцінити авторів і їхні твори, щоб зрозуміти, як вони впливають на світогляд школярів. Така робота у довгостроковій перспективі сприятиме формуванню освітнього середовища, яке враховує історичний та культурний контекст, а також сучасні тенденції в суспільстві.
Фото: LRT
