Кремль наполягає на окупації Донеччини до кінця 2026 року, незважаючи на серйозні втрати
Хоча просування окупантів залишається мізерним, а втрати – рекордними, Кремль не відступає від мети повністю захопити Донеччину до кінця 2026 року. Водночас ворог коригує тактику повітряних ударів, зокрема намагається знищувати паливну інфраструктуру, тоді як українські безпілотники завдають ударів по російських нафтопереробних підприємствах та військових базах.
Розглянемо основні події війни за останній час на основі звітів Інституту вивчення війни (ISW).
Поточна ситуація на фронті
Весняно-літня кампанія 2026 року для російських збройних сил практично не принесла зміни позицій. За офіційними оцінками, у червні окупанти рухалися всього на 1,01 км² щодоби, що значно поступається показнику минулого року (16,04 км² на день в червні 2025-го).
Втрати агресорів залишаються величезними: за один місяць – близько 39 490 загиблих і поранених. Вражає, що в розрахунку на кожен квадратний кілометр захопленої території число втрат у 19 разів перевищує торішні цифри.
Основні бойові дії зосереджуються на Костянтинівському напрямку у Донецькій області, де ворог намагається повільно штурмувати міські райони, але робить це дуже дорогою ціною для своїх підрозділів.
Незважаючи на це, Путін тисне на свої війська для остаточного контролю над Донецькою областю, поставивши перед ними новий крайній термін — 31 грудня 2026 року. Проте за нинішньої швидкості просування захоплення близько 5305 км² землі видається малоймовірним, кажуть аналітики.
Повітряні удари по Україні
Найбільша атака відбулася в ніч з 1 на 2 липня, коли основним об’єктом удару став Київ. Росіяни випустили 570 повітряних цілей, більшість з яких збили українські сили протиповітряної оборони, але частина пройшла до своїх цілей.
В Києві загинуло щонайменше 30 осіб, близько 99 отримали поранення, а понад 20 об’єктів зазнали пошкоджень. Особливо болючою стала повна руйнація великого гуманітарного складу Червоного Хреста.
Російські війська активно вдосконалюють способи проведення повітряних атак:
- Застосовують реактивні безпілотники зі швидкістю до 500 км/год, які важче збити мобільним ППО;
- Коригують частоти дронів Shahed, щоб уникнути перехоплення засобами радіоелектронної боротьби;
- Масово випускають дрони-приманки для вичерпання запасів української ППО.
Окремо ворог робить ставку на удари по цивільній паливній інфраструктурі, атакуючи автозаправки у Запорізькій, Дніпропетровській, Чернігівській областях та численні об’єкти Харківщини. Такі дії спрямовані на створення дефіциту пального на території України. Пошкодження електромереж у результаті цих атак спричинило перебої з електропостачанням у кількох регіонах.
Ще кілька ударів по інших регіонах:
- В Одеській області зруйновано склади та загинули дві людини;
- Запоріжжя зазнало пошкодження торгового центру і смертельного удару по пасажирському мікроавтобусу 29 червня;
- На Харківщині атакували фермерські господарства, а для ударів по прикордонних районах Росія дедалі частіше використовує балістичні ракети, які важко виявити і перехопити.
Атаки на територію Росії та окуповані землі
Збройні сили України продовжують удари по ключовим військовим та промисловим об’єктам на російській території:
- знищено нафтопереробні заводи в Башкортостані, Нижньогородській області та Краснодарському краї;
- завдано удару по підприємствам оборонної промисловості в Пензі, Волгограді й Воронежі, де виробляють деталі для військової техніки та ракет;
- пошкоджено центри космічного зв’язку, що підтримують системи управління військовими операціями і попередження про ракетний напад.
У тимчасово окупованому Криму атакували військовий аеродром «Сакі», знищивши принаймні один винищувач Су-30СМ і пошкодивши ще один літак. Крім того, постраждали електропідстанції, унаслідок чого на півострові запровадили графіки відключень електроенергії, а в окремих містах були перебої з водопостачанням.
Також було пошкоджено залізничний міст і паливний потяг, що негативно впливає на постачання до Криму і ускладнює логістику російської армії.
Аналітики ISW наголошують, що через ці удари у Росії дедалі гостріше відчувається дефіцит пального для військової техніки. До того ж руйнування транспортних шляхів підвищує витрати і затримує постачання до окупованих територій.
Суспільна напруга у РФ зростає, а рівень довіри до керівництва знижується через постійні удари Українських військ.
Міжнародний контекст і дипломатія
Росія чинить опір компромісам у переговорах про припинення війни, намагаючись нав’язати своє власне бачення ситуації і посилити тиск на Україну та західні країни.
Володимир Путін визнав, що саміт США й Росії в Алясці у серпні 2025-го не приніс результатів. За його словами, хоч Москва й була готова підтримати деякі американські ініціативи, конкретних угод підписано не було. Незважаючи на зміну розстановки сил на фронті на користь України, Кремль продовжує повертатися до старих ідей.
Крім того, Путін відмовився прийняти дві останні українські пропозиції про припинення вогню:
- взаємне припинення далекобійних ударів по тилу та енергетиці;
- припинення бойових дій за межами чотирьох частково окупованих областей.
За його словами, Росія не зацікавлена в таких кроках.
Кремль наполягає на повному виведенні українських військ з Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської областей, а також на відмові України від вступу до НАТО. Деякі російські чиновники навіть заперечують право України на існування як суверенної держави.
29 червня Олександр Лукашенко відвідав Китай і зустрівся з Сі Цзіньпіном, водночас Мінськ демонструє обережну позицію щодо війни.
У Європі зростає занепокоєння через можливі гібридні загрози з Росії. Міжнародний інститут стратегічних досліджень зафіксував, що росіяни використовують судна “тіньового флоту”, щоб запускати безпілотники у повітряний простір країн НАТО. Вже 13 держав Альянсу і Ірландія зазнали таких спроб дестабілізації.
Паралельно з цим, Путін не втомлюється заявляти про “неминучу перемогу” Росії у війні, однак експерти вважають, що це частина інформаційної кампанії, яка не відповідає реальній ситуації на полі бою, де темпи наступу окупантів значно впали порівняно з минулим роком.
