Вона прагнула, щоб їй довірили слово.

Щоденник Катерини Савенко: Життя й надія, записані під час облоги Маріуполя

5 серпня у Музеї історії Києва відбулася кураторська екскурсія виставкою «Щоденник Катерини Савенко. Маріуполь. Війна. 2022» та аудіочитання вибраних уривків із особистих нотаток героїні.

Життя через призму щоденника

Катерина Савенко почала вести записи з самого початку повномасштабного вторгнення, описуючи страшні та водночас особисті моменти свого життя в облозі Маріуполя. У двох зошитах у клітинку зафіксовано 34 записи — по суті, кожен день із тих жахливих подій:

• щоденні випробування родини під обстрілами;
• пошуки їжі та води в умовах блокади;
• ночі, проведені в підвалі, і руйнування рідного міста;
• спогади про мирний і звичний Маріуполь до війни.

Останній запис датовано 29 березня 2022 року — саме тоді прогримів вибух у дворі її будинку. Віталій, чоловік Катерини, загинув миттєво, сама Катерина отримала важкі травми та померла 4 квітня. Її останньою волею було зберегти щоденники, щоб правда про Маріуполь стала відомою світу.

Передача свідчення майбутнім поколінням

Щоденник Катерини передали до музею «Голоси мирних» — найбільшого світового архіву, що налічує понад 145 000 особистих історій цивільних, які пережили війну Росії проти України. У липні 2026 року на основі цих записів вийшла документальна книга, а 21 липня — відкрилася тематична виставка у Києві.

«Читати цей щоденник — це ніби знайомитися з живою людиною: вона одночасно згадує минуле, описує суворе сьогодення та думає про майбутнє. Вражає, що попри всі труднощі Катерина не втрачала надії — продовжувала слідкувати за домом, поливала квіти, малювала на дошці. Цей щоденник живе і дихає», — ділиться кураторка музею «Голоси мирних» Настя Іщенко.

Голос, що проривається крізь біль

Усі присутні мали змогу почути частини щоденника в живому виконанні актриси Римми Зюбіної, яка своїм голосом надавала тексту особливої глибини та емоційної сили. Римма розповіла про своє знайомство з щоденником, що почалося понад рік тому, під час перших презентацій тексту.

Актриса наголосила на важливості збереження пам’яті та гідності через такі історії, особливо у форматі аудіокниг, які стають більш доступними для людей у стресі та складних обставинах:

1. пам’ять допомагає зберегти вільну націю;
2. голос Катерини — це не просто записи, а знак вічної боротьби;
3. аудіоформат робить щоденник доступним для ширшої аудиторії.

Римма також підкреслила, що попри трагічний контекст, на сторінках щоденника присутнє багато світла й оптимізму — це надихає і підтримує, особливо коли новини здаються безнадійними.

Експозиція: спогади, мистецтво і пам’ять

Виставка побудована за принципом трьох часових вимірів, у яких жила Катерина: минуле, сучасне й майбутнє. Відвідувачі могли не лише побачити особисті зошити, а й ознайомитися з ілюстраціями художника Антона Логова, які були створені спеціально до книги.

Кураторка пояснює, що ілюстрації — це відлуння мрії Катерини стати художницею, тому вони мають особливу емоційну вагу. Центральним елементом експозиції стала арка пам’яті, що уособлює історію міста і дає змогу відвідувачам взаємодіяти зі щоденником, знаходячи потрібні сторінки та занурюючись у текст.

Поруч розміщена меморіальна інсталяція, що відтворює світ Катерини — її квіти, дім і пам’ять.

Особлива атмосфера музею без зайвих слів

Настя Іщенко підкреслює, що хотіла зробити виставку максимально автентичною — без додаткових інтерпретацій або зайвих текстів, аби саме Катерина говорила через зміст свого щоденника.

Подія зібрала повний зал і стала можливістю для багатьох, у тому числі маріупольців, повернутися у пам’яті до свого міста та відчути близькість з героїнею, яка не побоялася підняти свій голос.

Пам’ять у кожному насінинні

Кожен відвідувач отримав листівку із пакуночком насіння польових квітів — символічний подарунок, що можна висадити вдома, на балконі чи зберегти, щоб колись посадити у Маріуполі, місті, яке Катерина любила до останнього подиху.

Виставка триватиме у музеї історії міста Києва до кінця серпня (вул. Б. Хмельницького, 7; середа — неділя, 12:00–19:00). Вхід — безкоштовний.

Фото надані пресслужбою музею «Голоси мирних» Фонду Ріната Ахметова