«24»: історія українських моряків, яка стала мінісеріалом
Події 25 листопада 2018 року, коли в Керченській протоці Росія захопила три українські кораблі, назавжди залишили слід у пам’яті українців. У полон потрапили 24 українських моряки, і саме ця трагічна історія лягла в основу мінісеріалу з назвою «24». Прем’єра на ICTV2 відбулася напередодні 35-ї річниці відновлення Незалежності України.
Як народжувався мінісеріал
Зняти стрічку було нелегко: продакшн, з яким співпрацювали творці, планував зйомки саме в той період, коли країна перебувала на межі воєнного стану через російську агресію. 286 днів полону для 24 моряків стали символом мужності, який не слід забувати, навіть коли новини сповнилися свіжою інформацією про інші трагічні події війни.
Продюсерською компанією «Основа Фільм Продакшн» реалізовано цю роботу за підтримки Міністерства культури України. Студія стала однією з перших, хто відновив творчу діяльність із початку повномасштабного вторгнення, особливо спеціалізуючись на реальних історіях, які лягають в основу сценаріїв.
Переваги та виклики в створенні кінотворів на реальних подіях
- Фільми та серіали на основі дійсних подій завжди вимагають балансу між правдою і драматургією.
- Виробникам іноді доводиться розширювати сюжет, щоб вписати історію у потрібний таймінг.
- Мелодраматичні сюжетні лінії, хоч і додають емоцій, можуть виглядати надуманими, якщо не влучні.
Це неодноразово підтверджувалося на прикладі інших українських фільмів, де реальні історії доповнювалися вигадками для драматичного ефекту, що викликало неоднозначну реакцію у глядачів і критиків.
«24»: що варто знати про серіал
Сюжет мінісеріалу починається з опису героїчного захоплення моряків, а далі увага переміщується на адвокатів та їхню боротьбу за визволення полонених із російських в’язниць. Це відкриває новий жанр — юридичну драму, яка досі майже відсутня в українському кінематографі.
Крім того, стрічка включає сюжетні лінії, пов’язані з операціями та розслідуваннями, наприклад:
- Розслідування трагедії малайзійського «Боінга» через очі американської журналістки.
- Операція з вивезення Володимира Цемаха — свідка у справі про збиття МН17.
- Інші моменти, що додають гостроти й напруги стрічці.
Зміщення центру уваги з полонених моряків на події навколо них створює певне відчуття, що героїчною головною дійовою особою є «система» протистояння владі ворога, а не самі моряки. Водночас у серіалі не розкрито більше особистих драм та спроб порятунку всередині тюрем, що могло б додати напруги.
Про емоції та дрібниці
У стрічці є і мелодраматична лінія з родинами та коханими моряків, але вона виглядає трохи штучною та не завжди вписується у загальний героїчний наратив. Особливо помітне намагання через персонажів-жінок підкреслити українську ідентичність через деталі, зокрема борщ — символ національної кухні.
Хоча це й здається дрібницею, такі моменти часто викликають неоднозначну реакцію, адже в серіалі йдеться про складні військові й політичні ситуації.
Навіщо потрібні такі історії?
Фіксувати подвиг наших співвітчизників — це важлива задача будь-якого часу, а особливо в часи війни. Саме художні твори допомагають розповісти про події глибше, дають можливість емоційно пережити історію, яка може здаватися далекою або недосяжною.
«24» — це не просто телесеріал, це частина культурної пам’яті нації, закарбована в кіноформаті. Він дає змогу ширшому загалу дізнатися про мужність і стійкість українських моряків, які опинилися в критичних обставинах.
Матеріал підготовлено за підтримки Норвезького Гельсінського комітету та фінансування Норвезького агентства з розвитку співробітництва (NORAD).
