Огляд російських фейків за 8—14 липня 2026 року: як Кремль розпалював конфлікт між Польщею та Україною і як спека впливала на французів

Як Кремль розпалював польсько-українські суперечки та маніпулював фактами: огляд російських дезінформацій за 8–14 липня 2026 року

З 24 лютого 2022 року «Детектор медіа» ретельно моніторить український сегмент соцмереж і кремлівські медіа, документуючи хроніку російської дезінформації про війну Росії проти України. За тиждень з 8 по 14 липня експерти зафіксували понад одинадцять масштабних фейків і фабрикацій, а також три аналітичних огляди, які розкривали прийоми російської пропаганди. У центрі уваги була спроба посилити напругу у польсько-українських відносинах, але й інші теми не оминули пропагандисти.

Волинська трагедія – головний майданчик інформаційного протистояння

Річниця День пам’яті жертв Волинської трагедії, яку Польща відзначає 11 липня, стала потужним приводом для інформаційної атаки з боку російських спецслужб. Центр досліджень «Детектора медіа» оприлюднив аналіз, як ФСБ поширила непідтверджену цитату, нібито взяту з архівного документа про командира УПА Дмитра Клячківського; жодна наукова установа не підтвердила її автентичність.

При цьому активно поширювались маніпуляції з документами Єврокомісії, у яких Волинь викручували як формальну умову для євроінтеграції України – чого насправді немає. Окрім цього, були зафіксовані різноманітні фейки з унікальними техніками:

• Серія дипфейк-відео, стилізованих під ефіри DW News, де одна «ведуча» подавала суперечливі наративи: від звинувачень України у нейромережевих маніпуляціях до сфальсифікованих опитувань про ставлення до Волинської трагедії. Помітним «сигналом» фейку був неправильний розміщений логотип DW.
• Польські фактчекери розвінчали історію про сувенірну сокиру з написом «43 — ми можемо повторити», яка нібито продавалась українськими майстрами. Зображення було штучно згенероване, а оригінальні вироби автора не містили жодних подібних написів.
• Перекручували й старі світлини, наприклад, фото дітей, прив’язаних до дерева, яке поширювалось як докази злочинів УПА. Історик Володимир В’ятрович наголосив, що знімок зроблено у 1923 році і зовсім не має стосунку ні до Волині, ні до України.

Маніпуляції з цитатами та фейкові інтерв’ю

8 липня зафіксували скоординовану хвилю вигаданих цитат, які нібито належали високопоставленим українським посадовцям. Серед них – керівник Офісу президента Кирило Буданов, його перший заступник Олексій Вискуб і посол України у Великобританії Валерій Залужний. Насправді лише інтерв’ю Буданова «РБК-Україна» від 7 липня було автентичним, в якому він говорив про підготовку Польщею «низки незрілих ескалаційних кроків» і відмову України приймати ультиматуми.

По цьому справжньому інтерв’ю додали:

1. Фальшиву реакцію рабина Парижа на слова Буданова, котру жодне ЗМІ не публікувало.
2. Казали, що Вискуб нібито закликав Польщу уникати ескалації, наголошуючи на військовій міць України.
3. Приписували Залужному інтерв’ю BBC, де він нібито звинуватив Польщу у лицемірстві, хоча такого інтерв’ю та заяв не було.

Додатково з’явилося фейкове відео, подане під брендом United24, про вигаданий конкурс дитячих малюнків про УПА, який Міносвіти не оголошувало і не проводило.

Інші теми пропагандистських атаок

Поза волинським контекстом фейки також були доволі яскравими. Ось кілька найбільш резонансних прикладів:

• Румунська митниця нібито вилучила 75 кг кокаїну у брикетах з портретом Зеленського. Насправді пропагандисти використали реальне фото затримання в США і домалювали обличчя президента у фоторедакторі.
• У Франції «поширили» новини про те, що через допомогу Україні там не вистачає грошей на кондиціонери, а десятки людей померли «від кишкової інфекції», яка нібито виникла через купання у Сені. Ці фейки з’явилися під підробленими обкладинками реальних видань і набули поширення в телеграм-каналах.
• З’явився вкид із логотипом Інституту вивчення війни про підготовку українською владою теракту з метою перекладання провини на Росію. Аналогічні прийоми Кремль вже застосовував після вибуху в Оленівці.
• Після вибуху на складі боєприпасів у Вишневому російські медіа нав’язували думку про нібито знищення снарядів зі збідненим ураном, хоча сталася детонація внаслідок російського удару.
• У спортивній тематиці соцмережі трактували розворот українських баскетболістів спиною до суперників як образу. Насправді це була частина протоколу, адже спортсмени обох команд поверталися обличчям до національних прапорів, а розміщення збірної Грузії було питанням розташування площадки.

Стратегії пропаганди: не лише окремі випадки

Окрім конкретних вкидів існують цілі тактики та прийоми, які активно досліджують аналітики. Зокрема, Юрій Луканов за допомогою «Детектора медіа» показав, як такі тік-токерки, як Маша Чадіна та Олександра Кішкурно, емоційно виправдовують російську агресію, при цьому Кішкурно критикує «занепад Заходу», мешкаючи у Франції й ведучи там бізнес.

EUvsDisinfo розкрив стратегію Кремля після удару по Києво-Печерській лаврі – намагання одночасно виступати «захисником православ’я» та звинувачувати в обстрілі саму Україну, ігноруючи докази руйнувань культурної спадщини.

Вагомі аналітичні дослідження також показують, що всі фейки про Волинську трагедію – не випадкові, а частина єдиної інформаційної кампанії. Вона намагається використати історичну травму задля блокування євроінтеграції України довше, ніж будь-які технічні або політичні перепони.

Колаж для ілюстрації створено з допомогою ChatGPT