- Як Кремль розпалював польсько-українські суперечки та маніпулював фактами: огляд російських дезінформацій за 8–14 липня 2026 року
- Волинська трагедія – головний майданчик інформаційного протистояння
- Маніпуляції з цитатами та фейкові інтерв’ю
- Інші теми пропагандистських атаок
- Стратегії пропаганди: не лише окремі випадки
Як Кремль розпалював польсько-українські суперечки та маніпулював фактами: огляд російських дезінформацій за 8–14 липня 2026 року
З 24 лютого 2022 року «Детектор медіа» ретельно моніторить український сегмент соцмереж і кремлівські медіа, документуючи хроніку російської дезінформації про війну Росії проти України. За тиждень з 8 по 14 липня експерти зафіксували понад одинадцять масштабних фейків і фабрикацій, а також три аналітичних огляди, які розкривали прийоми російської пропаганди. У центрі уваги була спроба посилити напругу у польсько-українських відносинах, але й інші теми не оминули пропагандисти.
Волинська трагедія – головний майданчик інформаційного протистояння
Річниця День пам’яті жертв Волинської трагедії, яку Польща відзначає 11 липня, стала потужним приводом для інформаційної атаки з боку російських спецслужб. Центр досліджень «Детектора медіа» оприлюднив аналіз, як ФСБ поширила непідтверджену цитату, нібито взяту з архівного документа про командира УПА Дмитра Клячківського; жодна наукова установа не підтвердила її автентичність.
При цьому активно поширювались маніпуляції з документами Єврокомісії, у яких Волинь викручували як формальну умову для євроінтеграції України – чого насправді немає. Окрім цього, були зафіксовані різноманітні фейки з унікальними техніками:
- Серія дипфейк-відео, стилізованих під ефіри DW News, де одна «ведуча» подавала суперечливі наративи: від звинувачень України у нейромережевих маніпуляціях до сфальсифікованих опитувань про ставлення до Волинської трагедії. Помітним «сигналом» фейку був неправильний розміщений логотип DW.
- Польські фактчекери розвінчали історію про сувенірну сокиру з написом «43 — ми можемо повторити», яка нібито продавалась українськими майстрами. Зображення було штучно згенероване, а оригінальні вироби автора не містили жодних подібних написів.
- Перекручували й старі світлини, наприклад, фото дітей, прив’язаних до дерева, яке поширювалось як докази злочинів УПА. Історик Володимир В’ятрович наголосив, що знімок зроблено у 1923 році і зовсім не має стосунку ні до Волині, ні до України.
Маніпуляції з цитатами та фейкові інтерв’ю
8 липня зафіксували скоординовану хвилю вигаданих цитат, які нібито належали високопоставленим українським посадовцям. Серед них – керівник Офісу президента Кирило Буданов, його перший заступник Олексій Вискуб і посол України у Великобританії Валерій Залужний. Насправді лише інтерв’ю Буданова «РБК-Україна» від 7 липня було автентичним, в якому він говорив про підготовку Польщею «низки незрілих ескалаційних кроків» і відмову України приймати ультиматуми.
По цьому справжньому інтерв’ю додали:
- Фальшиву реакцію рабина Парижа на слова Буданова, котру жодне ЗМІ не публікувало.
- Казали, що Вискуб нібито закликав Польщу уникати ескалації, наголошуючи на військовій міць України.
- Приписували Залужному інтерв’ю BBC, де він нібито звинуватив Польщу у лицемірстві, хоча такого інтерв’ю та заяв не було.
Додатково з’явилося фейкове відео, подане під брендом United24, про вигаданий конкурс дитячих малюнків про УПА, який Міносвіти не оголошувало і не проводило.
Інші теми пропагандистських атаок
Поза волинським контекстом фейки також були доволі яскравими. Ось кілька найбільш резонансних прикладів:
- Румунська митниця нібито вилучила 75 кг кокаїну у брикетах з портретом Зеленського. Насправді пропагандисти використали реальне фото затримання в США і домалювали обличчя президента у фоторедакторі.
- У Франції «поширили» новини про те, що через допомогу Україні там не вистачає грошей на кондиціонери, а десятки людей померли «від кишкової інфекції», яка нібито виникла через купання у Сені. Ці фейки з’явилися під підробленими обкладинками реальних видань і набули поширення в телеграм-каналах.
- З’явився вкид із логотипом Інституту вивчення війни про підготовку українською владою теракту з метою перекладання провини на Росію. Аналогічні прийоми Кремль вже застосовував після вибуху в Оленівці.
- Після вибуху на складі боєприпасів у Вишневому російські медіа нав’язували думку про нібито знищення снарядів зі збідненим ураном, хоча сталася детонація внаслідок російського удару.
- У спортивній тематиці соцмережі трактували розворот українських баскетболістів спиною до суперників як образу. Насправді це була частина протоколу, адже спортсмени обох команд поверталися обличчям до національних прапорів, а розміщення збірної Грузії було питанням розташування площадки.
Стратегії пропаганди: не лише окремі випадки
Окрім конкретних вкидів існують цілі тактики та прийоми, які активно досліджують аналітики. Зокрема, Юрій Луканов за допомогою «Детектора медіа» показав, як такі тік-токерки, як Маша Чадіна та Олександра Кішкурно, емоційно виправдовують російську агресію, при цьому Кішкурно критикує «занепад Заходу», мешкаючи у Франції й ведучи там бізнес.
EUvsDisinfo розкрив стратегію Кремля після удару по Києво-Печерській лаврі – намагання одночасно виступати «захисником православ’я» та звинувачувати в обстрілі саму Україну, ігноруючи докази руйнувань культурної спадщини.
Вагомі аналітичні дослідження також показують, що всі фейки про Волинську трагедію – не випадкові, а частина єдиної інформаційної кампанії. Вона намагається використати історичну травму задля блокування євроінтеграції України довше, ніж будь-які технічні або політичні перепони.
Колаж для ілюстрації створено з допомогою ChatGPT



