Розслідування погроз журналістам «Бабеля» після публікації про полк «Скеля» досі не розпочато.

Погрози журналістам «Бабеля» після розслідувань про полк «Скеля»: чому справа досі не розслідувана?

Під час засідання Комітету Верховної Ради з питань свободи слова представники правоохоронних органів розповіли про стан справи щодо погроз, які отримали журналісти видання «Бабель» та воєнна репортерка Анна Калюжна. Наразі розслідування не розпочалося, а справа перебуває у стані непевності.

Що сталося після публікації розслідування?

Видання «Бабель» опублікувало матеріал про порушення у 425-му окремому штурмовому полку «Скеля». Невдовзі після цього військовослужбовець Микола Хархан, відомий під позивним «Киянин», випустив відеозвернення, у якому образливо назвав авторку журналістською провокаторкою та звинуватив редакцію в антиукраїнській діяльності. Він також загрожував «виригувати гроші» тим, кого він вважає причетними.

Журналісти «Бабеля» офіційно подали заяву в Державне бюро розслідувань (ДБР), але донині кримінальне провадження так і не відкрили, хоча 8 липня голова ДБР Олексій Сухачов заявляв про реєстрацію справи. Водночас з’ясувалося, що провадження перенаправляли між різними правоохоронними структурами і ніхто остаточно не взяв справу під контроль.

Погрози Анни Калюжної: інша історія з тією ж драмою

Анна Калюжна — воєнна журналістка, яка висвітлювала порушення прав військовослужбовців у 225-му полку. Її розслідування описували нелюдські умови утримання, побиття і погрози розстрілом. Після цих публікацій Анна почала отримувати нові загрози.

• Один з випадків — невідомий чоловік підійшов і попередив: «Может, ты закроешь рот, поняла?».
• Попри відсутність прямих заяв про вбивство в повідомленнях, жінка вирішила звернутись до правоохоронців.
• Вона також відзначила, що досі немає результатів розслідування погроз, які виникли у 2024 році.

Журналістка вважає, що державні органи не здатні ефективно захистити її від можливих загроз і відмовляється від державної охорони. Водночас медіа найняло приватний захист, який було оплачено коштом редакції.

Ситуація з розслідуванням і позиції правоохоронців

Чинні представники правоохоронних органів мають суперечливі коментарі щодо підслідності і дій у цих справах:

1. Ігор Дем’яненко, заступник начальника слідчого управління Нацполіції, зазначив, що прокурор передав справу до ДБР.
2. Олена Діденко, керівник управління ДБР, пояснила, що за чинним законодавством підслідність цих справ не належить Бюро, тож провадження було направлено прокурору.
3. Олександр Сорочко зі Спеціалізованої прокуратури повідомив, що справа з 20 серпня знаходиться під наглядом їхнього відомства, але розслідування ще на початковій стадії, зокрема, проводяться експертизи.

Голова комітету Ярослав Юрчишин констатував, що протягом півтора місяця справа більше «лежала без руху», і назвав таку бездіяльність саботажем. Він наголосив на важливості негайної реакції на погрози проти журналістів, особливо з урахуванням гендерного фактору.

Які наслідки для журналістів і що планує комітет?

Після довготривалого імунітету розслідування, журналісти змушені були самостійно шукати захист:

• «Бабель» орендував приватну охорону, що суттєво збільшило їхні витрати.
• Анна Калюжна зізнається, що недовіра до правоохоронних органів змушує її розглядати альтернативні способи безпеки, включно із володінням зброєю.

Комітет Верховної Ради вирішив взяти ці справи під свій особливий контроль і звернутися до Офісу Генерального прокурора, Нацполіції та ДБР для отримання чітких пояснень і прискорення розслідувань.

Ярослав Юрчишин пообіцяв провести наступне засідання протягом місяця, щоб перевірити, чи були потерпілі допитані і чи почалися процесуальні дії у справах.

Реакція полку «Скеля» та додаткові деталі

У самому штурмовому полку «Скеля» заявили, що журналісти роблять невірні узагальнення, які викривляють історію підрозділу й зводять її до трагічних випадків. У більшості випадків смерті військових сталися у медичних закладах, що, за їхніми словами, пов’язано зі станом здоров’я бійців, а не з порушеннями всередині полку.

Після скандального відеозвернення Миколи Хархана і загроз, редакція «Бабеля» офіційно звернулася до поліції. Однак, за свідченнями журналістів, правоохоронці демонструють плутанину та небажання ефективно працювати над справою.

Проблеми з реєстрацією заяв і бездіяльність

9 липня «Бабель» заявив, що ДБР відмовив у реєстрації заяв щодо погроз, незважаючи на раніше озвучене керівництвом бюро, що кримінальне провадження відкрито.

Редакція також зверталася до національної поліції, однак без видимих результатів. В липні 2026 року поліція відмовила у наданні інформації про реєстрацію заяви, що викликало ще більше занепокоєння серед журналістів.

Позиція народного депутата та висновки засідання

Народний депутат Нестор Шуфрич, який перебуває під домашнім арештом за підозрою у державній зраді, брав участь у засіданні як секретар та контролював хід голосування.

Після обговорень Катерина Коберник підкреслила, що ситуація із розслідуванням гірша не стала, а дії правоохоронців схожі на перетягування справи між відомствами без чіткої підслідності.

Публічне обговорення привернуло увагу до проблем медійного простору, нерозв’язаних питань безпеки журналістів і необхідності більшої прозорості та ефективності слідства у справі погроз.