Розслідування щодо погроз журналістам «Бабеля» після публікації про полк «Скеля» досі не розпочали.

Погрози журналістам «Бабеля» після розслідування про полк «Скеля»: розслідування гальмується

Під час останнього засідання Комітету Верховної Ради з питань свободи слова правоохоронці повідомили про стан справ щодо погроз журналістам «Бабеля» та Анні Калюжній. Важливою темою стало те, що розслідування цих погроз досі не набуло реального руху.

Реакція комітету та звернення до правоохоронців

1 вересня комітет ухвалив рішення звернутися до Офісу Генерального прокурора, Державного бюро розслідувань (ДБР) та Національної поліції із проханням взяти на контроль справи, пов’язані із погрозами журналістам.

Головна редакторка «Бабеля» Катерина Коберник нагадала, що після публікації розслідування про полк «Скеля» було опубліковане відео від військовослужбовця Миколи Хархана (позивний «Киянин»), у якому він агресивно висловився на адресу журналістів. Зокрема, він обізвав авторку матеріалу «журнашлюхою» та «медіакілеркою» і висунув погрози.

Невизначеність із розслідуванням загрожує безкарністю

Вже після цих подій журналісти звернулися до ДБР із заявою. Однак, за інформацією «Бабеля», бюро не зареєструвало провадження для початку розслідування, а натомість перенаправило справу до Нацполіції. Зі свого боку поліція не дала відповідної реакції, що призвело до подання скарги на бездіяльність.

За словами Катерини Коберник, ситуація із розслідуванням більше схожа на «перекидання відповідальності» між правоохоронними органами, через що справа залишається без руху. Лише неофіційно їм повідомили про призначення слідчого.

Погрози та тиск також зазнає воєнна журналістка Анна Калюжна

Анна Калюжна відома дослідженнями порушень прав військовослужбовців, зокрема у 225-му полку. Її розслідування про катування, незаконне утримання та загрози розстрілу викликали хвилю негативної реакції.

Журналістка розповіла, що отримувала прямі погрози особисто, однак не завжди наважувалась подавати офіційні заяви через відсутність прямої загрози. Проте пізніше невідомий чоловік особисто наголосив їй «закрити рот».

Важливо, що попри заяви до правоохоронних органів щодо погроз, розслідування по факту не просувається вже понад два роки, а Калюжна навіть помітила ознаки стеження за собою.

Позиції та дії представників правоохоронних органів

• Заступник начальника слідчого управління Національної поліції Ігор Дем’яненко зазначив, що підслідність визначав прокурор, і ці справи пильно відслідковуються.
• Керівниця управління ДБР Олена Діденко пояснила, що кваліфікація злочинів не передбачає підслідність за їх органом, тому провадження направили до прокурора.
• Начальник Другого управління Спеціалізованої прокуратури в оборонній сфері Олександр Сорочко додав, що з 20 серпня прокуратура веде процесуальне керівництво справою, але поки що лише розпочала експертизи.

Ярослав Юрчишин, голова комітету, наголосив, що справа була залишена без уваги між 16 липня і 20 серпня. Він висловив сподівання, що процесуальні дії по потерпілих відновляться найближчим часом.

Проблеми з підслідністю та саботаж слідства

За словами Юрчишина, ситуація із розслідуванням видається саботажем через постійні затримки, невизначеність із підслідністю та бездіяльність правоохоронних органів.

Зокрема, йдеться про:

1. Затягування передачі справ між ДБР і Нацполіцією.
2. Відсутність чіткої реакції на заяви журналістів.
3. Перекладання відповідальності замість активних дій.

При цьому у комітеті вшанували пам’ять Георгія Ґонґадзе та закликали до негайного припинення подібних випадків погроз медійникам.

Захист журналістів: державна охорона чи приватна безпека?

Депутати запропонували журналістам забезпечення державної охорони. Анна Калюжна відкинула цю ідею, пояснюючи, що не довіряє правоохоронцям, тож попросила дозвіл на володіння вогнепальною зброєю як засобом самозахисту.

Водночас редакція «Бабеля» звернулася до приватної охоронної служби, яка забезпечує захист протягом кількох місяців, оскільки державного захисту наразі не отримала й не планує просити.

Офіційна позиція та наступні кроки

Комітет узяв справи щодо погроз на свій контроль та планує протягом місяця провести наступне засідання, що включатиме допити потерпілих та активні процесуальні дії. Експертизи і слідство мають зрушити з місця.

Під час засідання також були порушені питання обмеженої довіри до керівництва окремих військових підрозділів, зокрема стосовно командування «Скелі», яке пропонувало власну охорону журналістам, але зустріло відмову.

Реакція «Скелі» на розслідування

У самому полку заявили, що журналісти роблять узагальнення, що чергові випадки трагедій звужують репутацію підрозділу, а переважна кількість смертей пов’язана з медичними обставинами під час лікування чи транспортування поранених.

Хронологія ключових подій

• 25 червня 2026 року — військовослужбовець Микола Хархан оприлюднює відео з грубими образами і погрозами на адресу журналістів.
• 9 липня — «Бабель» заявляє про відмову ДБР реєструвати заяву журналістів, хоча раніше ДБР повідомляло про реєстрацію справи.
• Липень 2026 року — Нацполіція відмовляється надати інформацію про реєстрацію заяви щодо погроз.