Розслідування погроз журналістам «Бабеля» після публікації про полк «Скеля» досі не розпочали.

Справи про погрози журналістам «Бабеля» залишаються без розслідування: що відбувається?

Під час засідання комітету Верховної Ради з питань свободи слова представники правоохоронних органів повідомили про відсутність прогресу у розслідуванні справ щодо погроз журналістам медіа «Бабель» після публікації матеріалів про полк «Скеля».

Що сталося?

1 вересня комітет ухвалив рішення звернутися до Офісу Генерального прокурора, Державного бюро розслідувань (ДБР) та Національної поліції з вимогою взяти ситуацію під жорсткий контроль і надати офіційні пояснення щодо перебігу слідства.

Головна редакторка «Бабеля» Катерина Коберник розповіла, що після публікації розслідування про 425-й окремий штурмовий полк «Скеля» військовослужбовець полку Микола Хархан (позивний «Киянин») записав відеозвернення з образами на адресу автора і редакції. Він обзив авторку «журнашлюхою» та «медіакілеркою», звинуватив у роботі на користь Росії та пригрозив примусити винних «виригувати гроші».

Як реагували правоохоронці?

Медіа «Бабель» відразу подало заяву до ДБР, однак, незважаючи на коментарі голови ДБР Олексія Сухачова про нібито відкриття кримінального провадження, слідчих дій не розпочали. Натомість справу переадресували до Нацполіції.

Катерина Коберник зазначила, що через особисті контакти вдалося дізнатися про призначення слідчого лише через тиждень, однак офіційного руху справи досі немає.

Погрози, що отримала журналістка Анна Калюжна

Воєнна журналістка Анна Калюжна поділилася, що після публікацій про порушення прав військовослужбовців у 225-му полку, зокрема беззаконне утримання в «ямках», побиття та погрози розстрілу, вона зіткнулася з реальними загрозами. Один з випадків включає зустріч із невідомим чоловіком, який мовчки натякнув: «Може, замовкнеш?»

Крім цього, Калюжна нагадала про незавершене розслідування погроз, які вона отримала в 2024 році, зокрема смертельних і зґвалтування її та родини. За два роки з моменту звернення з заявою результатів немає, а сама журналістка відзначає, що помічала сліди стеження за собою.

Позиція комітету та представників силових структур

Голова комітету Ярослав Юрчишин підкреслив, що влада має підтримувати свободу слова і безпеку журналістів без винятку, наголосивши на важливості проактивності правоохоронців та запобіганні негативних сценаріїв, враховуючи й гендерний аспект цих справ.

Ось що прозвучало від керівників відповідних підрозділів:

• Ігор Дем’яненко, заступник начальника слідчого управління Нацполіції, повідомив про передачу справи в ДБР за підслідністю.
• Олена Діденко, керівниця слідчого управління ДБР, зауважила, що кваліфікація злочинів не належить до їхньої юрисдикції, тому провадження перенаправлено прокурору.
• Олександр Сорочко, начальник Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони, наголосив, що з 20 серпня справа на його контролі, наразі тривають експертизи, а надалі провадження має перейти в поліцію за місцем скоєння злочину.

Затягування та саботаж розслідування

Член комітету Ярослав Юрчишин констатував, що між 16 липня і 20 серпня справа знаходилася «ніде», а активних слідчих дій не було. Це він називає саботажем, оскільки такі гучні справи мають розслідуватися негайно. Юрчишин наголосив, що вшановуючи пам’ять Георгія Ґонґадзе, потрібно зробити все, щоб подібне не повторилось, а погрози журналістам припинялися відразу.

Важливі подробиці

• Член комітету Євгеній Брагар поцікавився, чи потребують журналістки державного захисту. Анна Калюжна натомість попросила дозволу на носіння вогнепальної зброї, вказавши, що не довіряє правоохоронним органам і не вважає державну охорону безпечною.
• Катерина Коберник розповіла, що медіа найняло приватну охорону, в яку вклали чималі кошти, тож захист поліцією наразі не планують.
• Представники полку «Скеля» заявляють, що журналісти загалом роблять узагальнення і подають інформацію переважно про поодинокі неприємні випадки, а більшість смертей пов’язана зі станом здоров’я військових, а не з безпосередніми діями військових.

Хроніка подій після публікацій «Бабеля»

1. 25 червня військовослужбовець Микола Хархан опублікував образливе відеозвернення на адресу журналістів.
2. Редакція повідомила про погрози поліцію.
3. 9 липня «Бабель» заявив, що ДБР відмовило у реєстрації заяви журналістів, хоч голова ДБР стверджував протилежне.
4. Питання підслідності справи викликало численні перенаправлення між ДБР та Нацполіцією.
5. У липні Нацполіція відмовила «Детектору медіа» у наданні інформації про реєстрацію заяви щодо погроз.

Кінцеві кроки та подальше спостереження

Комітет взяв під особливий контроль розвиток цих справ, наполягаючи на регулярному звітуванні щодо проведення слідчих дій.

Ярослав Юрчишин повідомив, що впродовж місяця планується провести ще одне засідання, де мають бути допитані потерпілі та проведені інші процесуальні дії.

Додаткові деталі із засідання

Під час зустрічі також був присутній народний депутат Нестор Шуфрич, підозрюваний у державній зраді і нині під цілодобовим домашнім арештом, який здійснював фіксацію голосування.

Після засідання Катерина Коберник зазначила, що ситуація з розслідуванням не покращилася і впродовж двох місяців справа падала між ДБР та Нацполіцією з величезними затримками. Вона підкреслила, що медіа намагалося допомогти постраждалим і їхнім сім’ям, однак правоохоронні органи не демонструють ні ініціативи, ні ефективності.

Попри виклики, медіа «Бабель» не отримувало нових погроз після скандального відео «Киянина», і навіть пропонувало охорону від полку «Скеля», від якої відмовилося, вважаючи це неприйнятним через інформацію, яку викрила в розслідуванні.