Як фейкові акаунти розсилали «правдиві» новини про головнокомандувача ЗСУ
Чули про масштабний аудит у Збройних силах України або про ніби-то переведення Центрів територіальної оборони на бойові позиції? Напевно, такі «новини» ви зустрічали в телеграм-каналах або соцмережах. Але насправді це неправда — фейк, створений під виглядом офіційної заяви нового головнокомандувача.
Розповсюдження дезінформації: хто поширював?
Здивування викликає те, що фейкові заяви про Драпатого поширили не лише звичайні телеграм-канали чи невеликі Facebook-сторінки, а й поважні медіа, навіть великі інформаційні агентства. І це не прем’єра у віртуальному просторі – іноді й найбільш довірені ресурси опиняються жертвами подібних махінацій.
Відповідь Генерального штабу
Після того, як у Генштабі офіційно підтвердили: акаунт, з якого публікувалися ці повідомлення, нелегітимний, більшість сайті почали видаляти спірний контент. Найпомітніше у цьому провалі опинилася «Українська правда» — видання з «білого списку» медіа, що швидко анулювало сумнівну новину та вибачилося перед читачами.
Роз’яснення редакції засвідчує здатність медіа чесно визнавати помилки. Вони відкрито визнали, що редактор помилково прийняв інформацію з підробленого профілю за достовірну.
Чому ця інформаційна атака була особливо підступною?
Про цю історію активно говорить медіаекспертка Діана Дуцик, виконавча директорка ГО «Український інститут медіа та комунікації». Вона підкреслює, що проблема набагато глибша за один фальшивий акаунт і стосується механізмів інформаційних атак загалом.
Перша «вірусна» публікація від імені Драпатого була нестандартною. Вона містила ніби позитивні новини: масштабний аудит військових, обіцянки навести лад та покарати винних. Це було так привабливо й вчасно, що майже ніхто не засумнівався у правдивості.
Види інформаційних пасток
За словами Дуцик, такі «позитивні» фейки — це часто лише перший етап розтягнутих у часі кампаній дискредитації. Ідентичну думку підтримує журналістка й медіаменеджерка Тетяна Трощинська:
- Це спосіб підняти завищені очікування;
- Потім — використати невідповідність реальності для критики;
- Збити довіру до фігуранта в очах аудиторії.
Уже на початку роботи нового головкома з’явилися пости, які захищали його, спираючись саме на ці неправдиві повідомлення.
Як Генштаб бореться з фейковими сторінками
Речник Генштабу Дмитро Лиховій розповів, що після того, як заблокували один підроблений акаунт, в соцмережах з’являлися нові, що продовжували поширювати неправдиву інформацію щодо діяльності головнокомандувача.
Різноманітні фальшиві заяви включали:
- вигаданий конфлікт із колегою;
- створення неіснуючого благодійного фонду;
- заяви про аудит і інші фейкові новини.
Все це виглядало як ретельно спланована інформаційна операція, спрямована на дискредитацію Драпатого і дестабілізацію довіри до його роботи.
Ризики легковірності та як не потрапити в пастку
Ця історія — приклад нетипової фейкової новини, бо вона була надто «солодка» та правдоподібна для аудиторії. Не варто радіти, коли новина звучить «занадто добре, щоб бути правдою». Краще зупинитись і поставити кілька простих, але важливих питань:
- Хто є джерелом інформації?
- Чи підтверджують це інші надійні ресурси?
- Чи немає причин сумніватись у достовірності?
Такий підхід допоможе не потрапити на гачок дезінформаторів і зберегти об’єктивний погляд на події.
