- Журналістка та 800 доларів на день: коли закон змушує відкривати джерела
- Як це починалося: розслідування та звинувачення
- Позов і судова тяганина
- Штраф і загроза ув’язнення
- Чому так сталося: юридичні аспекти
- Що стоїть за справою: зміна моделі розслідувальної журналістики
- Що говорить українське законодавство
Журналістка та 800 доларів на день: коли закон змушує відкривати джерела
Уявіть собі: ви — Михайло Ткач, який має в чатах топчиновників або співробітників Офісу президента, які довірливо розкривають закулісні подробиці та секрети. Ви миттєво публікуєте новину з позначкою «повідомили наші джерела в ОП, ВР чи уряді», але щоб убезпечити їх, щодня сплачуєте по 800 доларів, бо не бажаєте викривати, хто саме вони та де зараз перебувають.
Таку історію на власному досвіді пережила американська журналістка Кетрін Геррідж. У США суд наклав на неї штраф у 800 доларів щодня, доки вона не розкриє свої джерела інформації.
Як це починалося: розслідування та звинувачення
Все розгорталося навколо китайсько-американської науковиці Янпін Чень. У 2017 році Кетрін, працюючи у Fox News, опублікувала серію матеріалів щодо ймовірних зв’язків Чень із китайськими військовими, що привернуло увагу американських спецслужб.
Обвинувачень проти Чень так і не висунули, але після публікацій вона заявила про незаконне передання її персональних даних державними органами журналістці.
Позов і судова тяганина
У 2018-му Чень подала позов проти чотирьох федеральних структур: ФБР, Міністерств юстиції, оборони та внутрішньої безпеки. Вона стверджувала:
- її персональна інформація була передана журналістам незаконно;
- витік відбувся з державних структур;
- порушено права на приватність.
Під час судового процесу юристам не вдалося точно визначити, хто саме розкрив інформацію. Тож було витребувано від Кетрін Геррідж назвати свої джерела. Суд погодився з такою вимогою.
Штраф і загроза ув’язнення
У лютому 2024 року федеральний суддя Крістофер Купер визнав Геррідж винною в неповазі до суду. Журналістка була змушена протягом 18 днів виплачувати по 800 доларів щодня. Загальна сума вже сягнула 14 400 доларів, хоча наприкінці суддя призупинив санкції, доки Кетрін оскаржує рішення у Верховному суді.
Сторона Чень просила збільшити штрафи до 5000 доларів на день, але суд це відхилив. Проте, якщо апеляція програє, журналістку можуть знову притягнути до фінансового тиску або ж навіть кримінальної відповідальності з можливим ув’язненням.
Статус журналістки
Геррідж уже сім років не працює в Fox News, після звільнення перейшла до CBS News, а 2024 року потрапила під скорочення. Водночас Fox News оплачує її юридичний захист, наголошуючи, що примус журналістів розкривати джерела створює небезпечний прецедент і відштовхує майбутніх інформаторів.
Чому так сталося: юридичні аспекти
Причина в специфіці американського законодавства. Багато штатів мають так звані shield laws — закони, які захищають журналістів від розкриття конфіденційних джерел. Проте у федеральній юрисдикції такого захисту немає, тому суд і вимагає розкриття.
Кетрін навіть зауважує, що якби працювала в штаті на кшталт Массачусетса, тамтешні закони швидше б відхилили запит суду.
Що стоїть за справою: зміна моделі розслідувальної журналістики
Ця справа змушує задуматися, чи може журналіст гарантувати анонімність своїм інформаторам, коли суд може в будь-який момент змусити порушити таку обіцянку. Зникнення цієї гарантії змінить сутність розслідувальної журналістики, ускладнивши роботу викривачів і медіа.
Особливо тривожно, якщо подібну практику почнуть застосовувати й у наших країнах, адже там суми за «мовчання» можуть бути набагато більшими.
Що говорить українське законодавство
Закон України теж передбачає можливість примусу розкривати джерела інформації — але лише в надзвичайних випадках. Наприклад, під час розслідування тяжких злочинів, коли це вкрай необхідно для захисту важливих суспільних інтересів.
Юристка Єлизавета Середіна зазначає:
«На жаль, закон не гарантує захисту таємниці джерел під час обшуку, а саме в цей момент найвища загроза витоку інформації. Тому журналісти повинні ретельно захищати свої джерела і не допускати доступу сторонніх до цих даних.»
Вона додає, що на практиці в Україні не завжди дотримуються норм захисту джерел. Часто правоохоронці вимагають їх розкриття ще до судових рішень, що змушує медійників оскаржувати такі порушення у суді.
