Як телемарафон висвітлював спірні події 7 липня: що приховали влада та ЗМІ
7 липня в Україні сталося одразу кілька резонансних подій, пов’язаних із обмеженням свободи слова та політичними санкціями. Серед них:
- Печерський районний суд наклав заборону на публікацію розслідувань про нерухомість брата директора Державного бюро розслідувань, опублікованих «Слідством.інфо»;
- Президент Володимир Зеленський підписав указ про введення санкцій РНБО проти колишнього народного депутата Борислава Берези;
- ДБР провело обшуки у виробника безпілотників «Vyriy Industries» та в його директора, який також є співвласником медіа-видання «Бабель».
Телемарафон: що показали та що приховали?
Важливо звернути увагу, як телеканали, що транслювали телемарафон, подавали ці резонансні новини. Адже саме цей формат, який фінансується державою, позиціонує себе як головне джерело інформації в нинішніх реаліях. Цього дня марафон транслювали канали «Ми — Україна» та «1+1».
Судова заборона «Слідство.інфо»
Цікаво, що інформацію про заборону на публікацію розслідування про нерухомість брата голови ДБР журналісти цих каналів не озвучували взагалі. Незважаючи на професіоналізм редакторів, тема залишилась поза ефіром, хоча це рішення суду мало безпрецедентний характер і велике значення для свободи слова в країні. Глядачі телемарафону залишились неінформованими про подію, що прямо обмежує їхнє право знати правду.
Натомість Суспільний мовник у випусках подав цю новину, запросив журналіста «Слідства.інфо» Максима Савчука для коментаря й намагався отримати позицію ДБР, яке відмовилося коментувати справу. Суд також не відповів на запити журналістів.
Санкції проти колишнього депутата Берези
«Ми — Україна», що транслював марафон з ранку і до 16:00, про санкції проти Берези не повідомляв зовсім. Канал «1+1», що долучився до марафону після 16:00, двічі озвучив цю тему: у вечірніх випусках новин о 17:00 і 22:00.
Проте подача інформації була вибірковою й наповненою маніпуляціями, що одразу викликало сумніви у повній об’єктивності:
- Оголошення про санкції містило базове повідомлення про блокування активів і позбавлення нагород.
- Як мотивація цитували «підтримку агресивної політики Росії, поширення кремлівської пропаганди, перекручування фактів», але пропустили уточнення про діяльність на окупованих територіях України.
- Публікація наголошувала на одному негативному епізоді з міжнародним скандалом, що могло створити враження повного обґрунтування введення санкцій.
Водночас Суспільний мовник організував студійну дискусію з представниками влади, опозиції й експертами, що дозволило висвітлити ширшу й більш комплексну картину, порушивши чинні правові норми та питання політичного впливу. Учасники обговорення підкреслили, що санкції за законом мають застосовуватися винятково до іноземців, а також нагадали про проблематику подібних санкцій проти інших українських політиків, що зараз оскаржуються в судах.
Обшуки у «Vyriy Industries» та співвласника «Бабеля»
Цей випадок викликав суспільний резонанс через зв’язок бізнесмена Олексія Бабенка з журналістикою — він є співвласником відомого видання.
Канал «Ми — Україна» промовчав про обшуки, що викликало здивування, враховуючи їхній масштаб і суспільний інтерес. З іншого боку, «1+1» висвітлив подію, надав офіційну позицію правоохоронців щодо ймовірного завищення цін на безпілотники за держконтрактами, а також згадав журналістське розслідування «Бабеля» про небойові смерті мобілізованих.
До цього додали коментар головної редакторки «Бабеля» Катерини Коберник про медіаатаку на видання та використання штучного інтелекту для створення фейкових відео про обшуки. В інтерв’ю Бабенко заперечив, що «Скеля» впливала на правоохоронців, але ухилився від коментарів щодо можливого тиску на бізнес.
Суспільний мовник розглянув цей випадок суто з кримінальної перспективи, не зачіпаючи зв’язок із журналістськими розслідуваннями, хоча це було важливою складовою контексту.
Що приховують телеефіри – інші приклади
7 липня не був поодиноким у плані замовчування складних і політично чутливих тем у телемарафоні. Інші приклади з останніх місяців свідчать про системну тенденцію.
- 15 квітня — продовження арешту ексміністра Галущенка;
- 29 квітня — виклики свідків у справі «плівок Міндіча»;
- 12 травня — у водія керівника Офісу президента виявили плани кадрових призначень;
- 19 травня — публікації про охоронців Єрмака та їхній зв’язок з Офісом президента;
- 26 травня — зустріч Зеленського з опозиційними фракціями;
- 9 червня — рішення суду щодо запобіжного заходу активісту Шабуніну;
- 6 липня — звернення Кличка щодо підготовки Києва до опалювального сезону;
- 7 липня — зняття електронного браслета з Чернишова.
Ці події або майже не висвітлювалися в рамках телемарафону, або подавалися дуже поверхово, без повноцінного обговорення та аналізу.
Вибірковість у подачі новин
Іноді більшість учасників марафону ігнорує певні теми, а займатися ними береться тільки один канал, зазвичай «1+1». Приклад: 4 травня бажані нові фрагменти «плівок Міндіча» залишилися поза увагою марафону, натомість пізніше їх обговорювали в авторській програмі на «1+1».
Такий підхід веде до нерівномірності в інформаційному просторі, коли глядачі отримують або урізану, або однобоку картину подій, що може впливати на формування громадської думки.
Роль суспільного мовника у відтворенні реалій
На відміну від телемарафону, Суспільний мовник зазвичай дає більш повний і багатогранний аналіз подій, включає думки різних політичних таборів та експертів, що створює умови для глибшого розуміння складних тем та суспільних процесів.
Таким чином, ті, хто слідкує за подіями через телемарафон, можуть мати обмежений, а іноді викривлений погляд на внутрішньополітичну ситуацію, в той час як аудиторія Суспільного отримує більш комплексну і збалансовану інформацію.
Ілюстрація створена за допомогою штучного інтелекту Gemini.
Матеріал підготовлено за підтримки Норвезького Гельсінського комітету та фінансування Норвезького агентства з розвитку співробітництва (NORAD).
