У Бабиному Яру вшанували пам’ять жертв геноциду ромів: пам’ятаємо разом
82 роки тому в нацистському концтаборі Аушвіц-Біркенау були розстріляні майже три тисячі ромських чоловіків, жінок і дітей. Ця трагічна сторінка історії залишається особливо важливою для сучасного суспільства, яке прагне пам’ятати й берегти минуле.
Заходи в Національному історико-меморіальному заповіднику «Бабин Яр»
У заповіднику «Бабин Яр» відбулися меморіальні події, присвячені Міжнародному дню пам’яті жертв геноциду ромів. Представники ромської спільноти, державних органів, міжнародних структур і культурних діячів разом долучилися до траурної ходи, яка завершилася біля пам’ятного знаку «Ромська кибитка». Саме там, під час окупації Києва в роки Другої світової війни, було розстріляно багатьох ромів.
Що відбулося під час заходу?
- Спільна молитва за загиблими, яку провів настоятель Свято-Володимирського патріаршого кафедрального собору протоієрей Борис Табачек;
- Траурна хвилина мовчання на честь ромів-жертв геноциду;
- Покладання квітів, лампадок та дитячих іграшок – символічне вшанування пам’яті дітей, які загинули в ті страшні часи.
Про важливість пам’яті та збереження історії
За словами Рози Тапанової, генеральної директорки НІМЗ «Бабин Яр», від моменту відкриття пам’ятного знаку «Ромська кибитка» пройшло вже десять років, а ідея створення меморіалу зародилася ще у 1995-му. Цей довгий шлях ілюструє, наскільки важко було довести значущість трагедії ромського народу. Вона підкреслила, що пам’ять повинна бути активною — жити в дослідженнях, мистецтві, освіті та важливій співпраці із ромською спільнотою.
Минулого року у заповіднику відкрили виставку «Невидимі», присвячену історії ромів. У 2023 році ця експозиція вже побувала в Одесі, а цьогоріч має з’явитися у Львові, поширюючи знання про культуру та трагічні події, які пережили роми.
Паралелі минулого і сучасності
Під час заходів обговорювалися схожості між історичними трагедіями різних народів і сучасними викликами. Голова Державної служби України з етнополітики та свободи совісті Віктор Єленський відзначив, що щоденники нацистських катів свідчать: іноді звичайні люди ставали виконавцями жахливих злочинів, зберігаючи при цьому зовнішній образ простих громадян. Аналогію він провів із сьогоднішньою війною — коли очевидна жорстокість і біль, а натомість ми бачимо буденні людські риси у виконавцях агресії.
Сучасне кіно як спосіб пам’яті
Увечері для учасників події у кіноклубі «Жива пам’ять» організували показ короткометражних фільмів Amaro Kino. Ця збірка творів сучасного ромського кінематографу дала можливість глибше пізнати культуру та переживання ромської громади сьогодення.
Історія «Ромської кибитки»
«Ромська кибитка» стала першим в Україні меморіалом, присвяченим пам’яті ромів – жертв геноциду. Ідею запропонував у 1995 році голова культурного товариства ромів «Романіпе» Володимир Золотаренко. Автором проєкту став архітектор і художник Анатолій Ігнащенко. Пам’ятник відкрили лише через двадцять один рік після початку роботи над ідеєю, що ілюструє довгий шлях визнання цієї трагедії в історичній свідомості.
Фото: Станіслава Баннікова
